Електронний підпис має таку саму силу, як і власноручний

Набрав чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 р. № 2155-VIII.

У ньому електронна довірча послуга визначена як послуга, що надається для забезпечення електронної взаємодії 2 та більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги.

Чому довіряють?

Тому що такі послуги надаються, як правило, на договірних засадах (ст. 16 Закону).

Відповідно Законом врегульовано відносини між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання / отримання електронних довірчих послуг.

Державне регулювання таких послуг та електронної ідентифікації здійснюють:

• Кабінет Міністрів України (ст. 6 визначає повноваження);
• головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг (ст. 7 визначає повноваження);
• Адміністрація Держспецзв’язку (ст. 8);
• Державне агентство з питань електронного урядування України (ст. 10);
• Національний банк України (у банківській системі України) (ст. 9).

За ст. 12 Закону користувачі електронних довірчих послуг (тобто фізичні, юридичні особи та інші підписувачі, створювачі електронних печаток тощо) мають право на:

• вільний вибір надавача електронних довірчих послуг та їх отримання;
• оскарження у судовому порядку дій чи бездіяльності надавачів послуг та органів, що здійснюють державне регулювання у цій сфері;
• відшкодування завданої їм шкоди та захист своїх прав і законних інтересів;
• звернення із заявою про скасування, блокування та поновлення свого сертифіката відкритого ключа.

Користувачі зобов’язані:

• забезпечувати конфіденційність особистого ключа;
• невідкладно повідомляти надавача електронних послуг про підозру або факт компрометації ключа;
• своєчасно повідомляти надавачу послуг інформацію про зміну ідентифікаційних даних, які містить сертифікат відкритого ключа; тощо.

Електронна ідентифікація (визначення конкретної особи) здійснюється за допомогою засобів такої ідентифікації (носіїв інформації), а схема ідентифікації повинна встановлювати високий, середній або низький рівні довіри до засобів ідентифікації.

До складу електронних довірчих послуг входять:

• створення, перевірка удосконаленого електронного підпису чи печатки;
• формування, перевірка чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
• формування, перевірка чинності сертифіката автентифікації веб-сайту;
• формування, перевірка електронної позначки часу;
• реєстрована електронна доставка;
• зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних з цими послугами.

Кожна послуга може надаватися як окремо, так і в сукупності.

Окрім того варто наголосити, що за цим Законом вводиться новий «кваліфікований електронний підпис», печатка, тощо. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Варто зазначити, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Водночас втратив чинність Закон «Про електронний цифровий підпис» та, відповідно, вносяться змін до різних нормативно-правових актів.

Акредитовані центри сертифікації ключів автоматично перенесено Центральним засвідчувальним органом до Довірчого списку як кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг протягом року.

Важливо, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа їх користувачі можуть використовувати й надалі до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, або ж до 7 листопада 2020 р. Те саме стосується й електронних даних з накладеним електронним цифровим підписом, які визнаються протягом вказаного строку кваліфікованим електронним підписом.

Поділитися

Твітнути