Connect with us

Законодавство

Електронний підпис має таку саму силу, як і власноручний

Набрав чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 р. № 2155-VIII.

У ньому електронна довірча послуга визначена як послуга, що надається для забезпечення електронної взаємодії 2 та більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги.

Чому довіряють?

Тому що такі послуги надаються, як правило, на договірних засадах (ст. 16 Закону).

Відповідно Законом врегульовано відносини між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання / отримання електронних довірчих послуг.

Державне регулювання таких послуг та електронної ідентифікації здійснюють:

  • Кабінет Міністрів України (ст. 6 визначає повноваження);
  • головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг (ст. 7 визначає повноваження);
  • Адміністрація Держспецзв’язку (ст. 8);
  • Державне агентство з питань електронного урядування України (ст. 10);
  • Національний банк України (у банківській системі України) (ст. 9).

За ст. 12 Закону користувачі електронних довірчих послуг (тобто фізичні, юридичні особи та інші підписувачі, створювачі електронних печаток тощо) мають право на:

  • вільний вибір надавача електронних довірчих послуг та їх отримання;
  • оскарження у судовому порядку дій чи бездіяльності надавачів послуг та органів, що здійснюють державне регулювання у цій сфері;
  • відшкодування завданої їм шкоди та захист своїх прав і законних інтересів;
  • звернення із заявою про скасування, блокування та поновлення свого сертифіката відкритого ключа.

Користувачі зобов’язані:

  • забезпечувати конфіденційність особистого ключа;
  • невідкладно повідомляти надавача електронних послуг про підозру або факт компрометації ключа;
  • своєчасно повідомляти надавачу послуг інформацію про зміну ідентифікаційних даних, які містить сертифікат відкритого ключа; тощо.

Електронна ідентифікація (визначення конкретної особи) здійснюється за допомогою засобів такої ідентифікації (носіїв інформації), а схема ідентифікації повинна встановлювати високий, середній або низький рівні довіри до засобів ідентифікації.

До складу електронних довірчих послуг входять:

  • створення, перевірка удосконаленого електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
  • формування, перевірка чинності сертифіката автентифікації веб-сайту;
  • формування, перевірка електронної позначки часу;
  • реєстрована електронна доставка;
  • зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних з цими послугами.

Кожна послуга може надаватися як окремо, так і в сукупності.

Окрім того варто наголосити, що за цим Законом вводиться новий «кваліфікований електронний підпис», печатка, тощо. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Варто зазначити, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Водночас втратив чинність Закон «Про електронний цифровий підпис» та, відповідно, вносяться змін до різних нормативно-правових актів.

Акредитовані центри сертифікації ключів автоматично перенесено Центральним засвідчувальним органом до Довірчого списку як кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг протягом року.

Важливо, що електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа їх користувачі можуть використовувати й надалі до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, або ж до 7 листопада 2020 р. Те саме стосується й електронних даних з накладеним електронним цифровим підписом, які визнаються протягом вказаного строку кваліфікованим електронним підписом.

Законодавство

Мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, продовжать до 1 січня 2022 р.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 11 червня 2020 р. № 3640.

Мораторій діє відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» в Україні з 2014 р.

У квітні 2019 р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який не вирішив питання щодо особливостей погашення (реструктуризації) заборгованості цієї категорії позичальників, проте скасовує мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, з 21 жовтня 2020 р.

Законопроектом № 3640 пропонується продовжити мораторій на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – резидентами України фізичним особам.

За результатами обговорення, Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу і в цілому з урахуванням пропозиції щодо продовження дії мораторію до 1 січня 2022 р. та з урахуванням техніко-юридичних правок.

Читати далі

Законодавство

Під час карантину орендна плата підлягає зменшенню за вимогою наймача

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» від 16 червня 2020 р. № 692-IX.

Зокрема, новою редакцією п. 14 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 р. № 211, і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У цьому випадку розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Статтю 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» доповнено частиною 8, відповідно до якої, цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають при наданні державним або комунальним закладом культури у користування державного та комунального майна, пов’язаного з наданням платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.

Читати далі

Законодавство

За неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян – конфіскація майна

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект МВС щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян.

Проектом пропонується, зокрема, встановити як обов’язкове додаткове покарання ‑ конфіскацію майна.

«Кількість завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності за останній час набула загрозливого масштабу. У 2019 р. слідчими Нацполіції розпочато досудове розслідування 2000 кримінальних проваджень. Правоохоронці вимушені реагувати на кожне таке повідомлення, задіюючи значну кількість спеціальної техніки та особового складу», ‑ повідомив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Також передбачено посилення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років з конфіскацією майна, якщо об’єктами неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я та освіти.

Читати далі

В тренді

Про електронні довірчі послуги
||
№ Документа: 2155-VIII
Дата прийняття: 05.10.2018
Дата набрання чинності: 07.11.2018
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає
Про електронні довірчі послуги
||
№ Документа: 2155-VIII
Дата прийняття: 05.10.2018
Дата набрання чинності: 07.11.2018
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає