Три критерії визнання населеного місця історичним

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку визнання населеного місця історичним» від 1 квітня 2026 р. № 437.

Новою редакцією Порядку, затвердженого постановою від 3 липня 2006 р. № 909, визначено умови та процедуру визнання населеного місця історичним шляхом занесення населеного місця до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою від 26 липня 2001 р. № 878, та внесення змін до нього.

Читайте також: Публічні заклики особи до зміни меж території України, здійснені в різний час, що стосуються різних подій і мають різний контекст, утворюють повторність кримінальних правопорушень

Зокрема передбачено, що умовами для визнання населеного місця історичним та занесення його до Списку є розташування на його території історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території або відповідність критеріям щодо визнання населеного місця історичним.

Якщо на території населеного місця не розташовані історико-культурний заповідник або історико-культурна заповідна територія, воно визнається історичним і заноситься до Списку за умови відповідності щонайменше двом критеріям:

– наявність цінної історичної забудови, комплексів (ансамблів), пам’яток культурної спадщини та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, які мають містоформуюче значення для населеного місця;

– збережене розпланування, залишки давнього розпланування та забудови (історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, території із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, зокрема поєднаною з ландшафтом), що є носіями певних містобудівних ідей, характерних для минулих історичних епох (до 1991 р.);

Читайте також: Зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, слід розглядати як не пов’язане з позбавленням володіння порушення права власності держави 

– наявність значної та рядової історичної забудови, збереження традиційного характеру середовища та/або культурного ландшафту.

Умовою для виключення населеного місця із Списку є невідповідність критеріям.

Пропозиція щодо занесення населеного місця до Списку або виключення населеного місця із Списку розглядається Мінкультом протягом 30 календарних днів на підставі поданих органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими або районними держадміністраціями, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради відповідних документів.

Рекомендовано органам місцевого самоврядування протягом одного року з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про занесення населеного місця до Списку історичних населених місць України (щодо населених пунктів, які розташовані в межах територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, – протягом одного року після завершення дії правового режиму воєнного стану) забезпечити розроблення науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць.

Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.

Поділитися

Твітнути