Укладення компанією з управління активами правочину щодо активів корпоративного фонду з перевищенням установленого ліміту тягне визнання такого правочину недійсним

3 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 922/2177/25 задовольнив касаційну скаргу Товариства, залишивши без змін рішення попередніх судів щодо визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги.

Компанія, діючи від імені Фонду, оскаржила в суді договір з Товариством про відступлення прав вимоги. Позивач вимагав визнати правочин недійсним та застосувати відповідні наслідки, оскільки представник уклав його з порушенням закону, не в інтересах Фонду та на невигідних для нього умовах (ч. 3 ст. 238 ЦК, ч. 6 ст. 63 Закону № 5080-VI).

Читайте також: Визнання недійсним фраудаторного правочину не є достатньою підставою для висновку про вибуття відчуженого за ним майна не з волі власника

Суди частково задовольнили позов і визнали недійсним договір відступлення права вимоги як фраудаторний. Договір про управління активами забороняв Компанії укладати правочини щодо активів Фонду на суму понад 7 млн грн без затвердження наглядовою радою. Оскільки спірний договір укладено щодо прав вимоги на суму понад 7 млн грн і без такого погодження, суди констатували перевищення Компанією повноважень. У застосуванні наслідків недійсності правочину суди відмовили.

Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, які правильно врахували сформульований у практиці ВС підхід до застосування інституту представництва в цивільному праві (ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК).

Читайте також: Договір, укладений керівником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості з представником іншої сторони, може бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків неналежного здійснення представництва

Суд зазначив, що в цій справі договір про управління активами прямо забороняв Компанії самостійно укладати правочини без попереднього затвердження наглядовою радою. Зі змісту оспорюваного договору та акта приймання-передачі відомо, що Товариство знало про ці обмеження.

На підставі цього Верховний Суд виснував: якщо договір про управління активами забороняє компанії укладати правочини щодо активів Фонду на суму понад визначену регламентом межу без погодження наглядової ради, то укладення угоди без такого затвердження свідчить про перевищення повноважень і є підставою для визнання правочину недійсним.

У застосуванні наслідків недійсності правочину шляхом повернення суми коштів, на яку укладено договір, відмовлено, оскільки корпоративний Фонд фактично не отримував цих коштів за спірним договором.

У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути