Законодавство
Військових радників пропонують надати нардепам, що входять до комітетів, пов’язаних з обороною і безпекою
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 15285 щодо залучення військовослужбовців до законопроектної роботи Верховної Ради України.
Новою ст. 34-1 Закону України «Про статус народного депутата України» запропоновано унормувати, що народний депутат, який входить до складу комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання державної політики у сферах національної безпеки і оборони, та комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, може мати до двох військових радників народного депутата України, правовий статус і умови діяльності яких визначаються цим та іншими законами та Положенням про військового радника народного депутата України, яке затверджується Верховною Радою України.
Народний депутат самостійно здійснює підбір військових радників із числа військовослужбовців, після призначення їх на посаду розподіляє обов’язки між ними та встановлює строк їх повноважень, який не може перевищувати строк повноважень народного депутата.
Військовослужбовець може бути військовим радником народного депутата лише за попередньою письмовою згодою такого військовослужбовця, наданою народному депутату.
Для прикомандирування військовослужбовця для роботи на посаді військового радника народного депутата України народний депутат надсилає вимогу Голові Служби безпеки України, Голові Державної прикордонної служби України, Голові Служби зовнішньої розвідки України, Начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Начальнику Управління державної охорони України, Голові Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, командувачу Національної гвардії України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, яка розглядається протягом 5 днів з дня її одержання та є обов’язковою для виконання. До вимоги народного депутата України додається копія письмової згоди військовослужбовця на прикомандирування.
Військовослужбовець у визначений у вимозі народного депутата строк прикомандировується до Верховної Ради України із залишенням на військовій службі. Після закінчення повноважень військового радника народного депутата України військовослужбовець направляється в установленому порядку в розпорядження відповідного військового формування для подальшого проходження служби на попередній або, за його згодою, на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді.
Час роботи військовослужбовця на посаді військового радника народного депутата України зараховується до вислуги років на військовій службі.
Військовим радникам народного депутата України чергове військове звання присвоюється у встановленому законодавством порядку.
Граничне військове звання за посадою військового радника народного депутата України встановлюється на рівні старшого офіцерського складу – полковник (капітан 1 рангу).
Військовим радником народного депутата України може бути громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, який є військовослужбовцем офіцерського складу, має строк військової служби не менше п’яти років, з урахуванням обмежень, передбачених ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції».
Не може бути військовим радником військовослужбовець, який перебуває на посаді Голови Служби безпеки України, Голови Державної прикордонної служби України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, Начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Начальника Управління державної охорони України, Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувача Національної гвардії України, керівника органу управління Державною спеціальною службою транспорту, Начальника Генерального штабу України та відповідних їх перших заступників та заступників.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
