Судова практика
Вчинення дій, спрямованих на допомогу окупаційній владі у примусовій паспортизації громадян України, утворює склад державної зради
2 квітня 2026 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 334/4071/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисниці, яка просила закрити кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю у діянні засудженої складу інкримінованого злочину.
Громадянка України та державний службовець, перебуваючи на посаді головного спеціаліста Енергодарського відділу Управління ДМС у Запорізькій області, переслідуючи свої корисливі інтереси на зайняття посади в незаконному органі окупаційної влади, створеному в Запорізькій області, територія якої на цей час перебуває під окупацією російських військ, вступила у злочинну змову з представниками окупаційної влади Запорізької області та вступила на службу до так званого «управления по вопросам миграции гу мвд россии по Запорожской области» в м. Енергодарі Запорізької області, яке входить до структури «главного управления по вопросам миграции министерства внутренних дел российской федерации» Запорізької області, чим порушила присягу державного службовця та перейшла на бік ворога в умовах воєнного стану.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, обвинувачену засуджено за ч. 2 ст. 111 КК України.
У касаційній скарзі захисниця зауважувала, що внаслідок відсутності доказів про умисел та добровільність згоди на співпрацю з окупаційною владою в умовах окупації, суди попередніх інстанцій мали ретельно дослідити мотиви й обставини, які могли призвести до певних дій обвинуваченої.
Верховний Суд вказав, що мотиви й мета, з огляду на диспозицію ст. 111 КК України, не є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони злочину, вони можуть бути різними, а їх встановлення/невстановлення судом загалом не впливає на кваліфікацію діяння за цією статтею (постанови Верховного Суду від 21 серпня 2025 р. у справі № 296/723/23, 17 грудня 2025 р. у справі № 569/6240/24).
Однією з форм державної зради (ст. 111 КК України) є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.
Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту, та є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України. У конкретних випадках цей злочин може полягати в добровільному зайнятті посади в незаконних органах влади на окупованих територіях, участь у будь-яких воєнізованих ворожих формуваннях, передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням агресора або провадження господарської діяльності у взаємодії з ворогом.
Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, і бажає цього.
Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб’єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.
Наявність можливості покинути окуповану територію, не співпрацюючи з окупаційною владою, свідчить про відсутність психічного примусу та усвідомлений перехід на бік ворога й надання йому допомоги.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 липня 2025 р. у справі № 331/4882/23, 11 грудня 2025 р. у справі № 127/7019/24.
Отже, колегія суддів ВС визнала обґрунтованою позицію судів попередніх інстанцій про те, що вчинення дій, спрямованих на допомогу окупаційній владі в примусовій паспортизації паспортами держави-агресора громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, може розцінюватися як таке, що заподіює шкоду національній безпеці України.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







