Судова практика
При визначенні строку на оскарження податкового повідомлення-рішення під час воєнного стану підлягає встановленню момент, коли платник фактично дізнався про таке рішення
28 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 520/22570/25 задовольнив касаційну скаргу підприємця, який позивався до податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків – подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження поважності таких причин.
Представник позивача надіслав заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначив, що лише 22 квітня 2025 р. на його електронну адресу у відповідь на адвокатський запит представниками ГУ ДПС направлено матеріали фактичної перевірки та податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2024 р.
Також вказував про те, що позивач не мав змоги отримати податкові повідомлення-рішення з об’єктивних причин, оскільки через постійні обстріли та попадання ракет поруч з місцем проживання змушений був покинути м. Харків через загрозу своєму життю та здоров’ю в листопаді 2024 р.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишив позов без розгляду з тих мотивів, що податкові повідомлення-рішення від 26 листопада 2024 р. були направлені ГУ ДПС на адресу позивача 26 листопада 2024 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але поштове відправлення було повернуто до податкового органу поштою 10 грудня 2024 р. у зв’язку із закінченням терміну зберігання. Відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими позивачу 10 грудня 2024 р., відповідно до положень ст. 42 ПК України, а отже строк звернення до суду сплив 10 червня 2025 р., однак позивач звернувся до суду 22 серпня 2025 р.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема у постановах від 30 серпня 2018 р. у адміністративній справі № 813/2897/16, від 21 серпня 2025 р. у справі № 380/20996/24.
Законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 8 квітня 2021 р. у справі № 812/821/17.
Водночас у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 лютого 2024 р. у справі № 640/9016/20, від 24 вересня 2025 року у справі № 520/7480/25.
Читайте також: Доводити факт неодержання коштів за позиковою розпискою має позичальник
Відтак Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення були належним чином направлені на адресу позивача.
При цьому судами попередніх інстанцій дотримання вимог Правил № 270 при направленні позивачу поштової кореспонденції перевірено не було. Хоча і встановлено дотримання відповідачем вимог ПК України при направленні позивачу податкових повідомлень-рішень, водночас не перевірено чи було поштове відправлення доставлено на адресу позивача чи дотримано порядок його вручення.
Суди попередніх інстанцій допустили надмірний формалізм та встановивши дотримання відповідачем вимог ПК України щодо направлення позивачу податкових повідомлень-рішень не перевірили, коли саме позивач фактично дізнався чи об’єктивно мав можливість дізнатись про їх наявність.
Умови воєнного стану, переїзд через обстріли, відсутність фактичного отримання кореспонденції та момент реального ознайомлення з податковими повідомленнями-рішеннями (у тому числі через адвокатський запит) потребують ретельної перевірки та оцінки судом.
Тому Верховний Суд ухвалу окружного адміністративного суду та постанову апеляційного адміністративного суду скасував, справу передав для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
