Загибель заставленого майна є однією з підстав для припинення застави

27 травня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 212/3248/25 задовольнив частково касаційну скаргу позикодавця, який не був обізнаний про смерть позичальника.

Власниця квартири звернулася до суду з позовом до АТ «Ощадбанк» про зняття заборони відчуження нерухомого майна та виключення запису з Державного реєстру заборони, оскільки з метою оформлення права на компенсацію за знищену/пошкоджену внаслідок бойових дій квартиру вона звернулася до державного реєстратора, однак отримала відмову у зв’язку із наявним зареєстрованим обтяженням речових прав на квартиру, де власником зазначено колишнього продавця, який загинув.

Читайте також: Наявність договору оренди нерухомого майна не надає орендарю переважного права перед іпотекодержателем на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки

Районний суд своїм рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов задовольнив з тих мотивів, що позивачка є добросовісним набувачем спірної квартири, не має невиконаних зобов’язань перед АТ «Ощадбанк». 

АТ «Ощадбанк» тривалий час не вчиняв дій щодо звернення як до боржника, так і до його спадкоємців вимоги про погашення заборгованості за кредитом. Сплив строків пред’явлення вимог до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов’язаннями.

У касаційній скарзі відповідач зазначав, що зняття заборони на відчуження нерухомого майна, встановленої відповідно до договору, можливо за умови надання безспірних доказів виконання зобов’язання, яких надано не було. Також відповідач зазначав, що не був обізнаний про смерть позичальника та перехід права власності на нерухоме майно до позивачки.

Читайте також: Недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу

Верховний Суд вказав, що застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. У цій справі суди не врахували, що основне зобов’язання за кредитним договором не виконане, а отже застава зберігає чинність.

Разом із тим, однією з підстав припинення застави є загибель заставленого майна/втрата предмета застави (ст. 28 Закону України «Про заставу», п. 2 ч. 1 ст. 593 ЦК України).

У позові особа вказувала, що зверталась до державного реєстратора з метою оформлення права на отримання компенсації внаслідок знищення/пошкодження майна – квартири у м. Бахмуті.

Водночас суди не звернули уваги на доводи позову щодо знищення предмету застави і не надали їм відповідної правової оцінки.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд рішення районного суду, постанову апеляційного суду скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути