Перебування обвинуваченої на службі в ЗСУ унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК

19 травня 2026 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 686/30843/21 задовольнив частково касаційну скаргу засудженої, звільнивши її від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.

Вироком міськрайонного суду особу засуджено за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК. На підставі ч. 1 ст. 79 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком до досягнення народженою дитиною 5 років та покладено на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК.

Апеляційний суд скасував вирок в частині покарання та ухвалив новий вирок, яким виключив застосування до засудженої положень ст. 79 КК.

Читайте також: Якщо особу звільнено від відбування покарання у зв’язку з усуненням законом караності діяння, то при призначенні покарання за новим вироком суд не може застосувати сукупність вироків

У касаційній скарзі засуджена зазначала, що інкриміновані злочини вона вчинила внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, виховує малолітню доньку та перебуває на службі у Збройних Силах України.

Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про неможливість застосування до засудженої ст. 79 КК, однак з підстав того, що згадана норма передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, для догляду за дитиною, але, як вбачається з матеріалів справи, засуджена на час касаційного розгляду справи перебуває на службі у Збройних Силах України, що унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною.

При цьому Суд, враховуючи обставини справи, визнав за можливе застосування ст. 75 КК.

Читайте також: Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка закликала до зміни державного кордону України та виправдовувала збройну агресію рф, недопустиме без її щирого каяття

Відповідно до ст. 75 КК, якщо суд при призначенні покарання, в тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи пом’якшуючі обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, а також посткримінальну поведінку засудженої, яка на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції проходить службу в Збройних Силах України, бере участь у виконанні бойових завдань, є учасником бойових дій, позитивно характеризується за місцем служби, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, Верховний Суд вирішив, що виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. 

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути