Право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у разі смерті військовослужбовця у зв’язку із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини

16 червня 2026 р. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу від 16 червня 2026 р. у справі № 620/10029/24 задовольнив касаційну скаргу Міністерства оборони.

Члени сім’ї військовослужбовця, який помер від захворювання під час виконання обов’язків військової служби, звернулися до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просили  визнати протиправним та скасувати рішення МОУ про відмову призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, як членам сім`ї померлого; зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу розмірі 15 000 000 грн. 

За матеріалами провадження військовослужбовець помер у результаті гострої печінково-ниркової недостатності. 

Читайте також: Розбіжності у написанні прізвищ не є перешкодою у встановленні факту родинних відносин для отримання одноразової грошової допомоги після загибелі військового

Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою  апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України вказувало на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм ч. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ, п. 2 Постанови № 168 без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які наведені у його постановах від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24, від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24 (зокрема про те, що: « чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати. На відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців»).

Читайте також: Справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги розглядаються судами цивільної юрисдикції

Верховний Суд вказав, що положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню в системному взаємозв’язку з положеннями Закону № 2011-XII і не можуть тлумачитися відокремлено від нього. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв’язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов’язує виникнення права на відповідну виплату.

Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги в підвищеному розмірі, якщо на підставі медичних документів встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв’язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманим за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

Таким чином, виключно у двох випадках: 

1) у разі безпосередньої загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану; 

2) у разі смерті військовослужбовця, щодо якої медичними документами встановлено причинний зв’язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, 

– виникає право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168.

У зв’язку з цим, судова палата розмежувала три правові ситуації:

– перша — загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168;

– друга — смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

– третя — смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв’язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов’язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн).

Отже, саме по собі встановлення зв’язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. Поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов’язків військової служби.

Тому Верховний Суд, дійшовши висновку, що за відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій, касаційну скаргу задовольнив, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути