Судова практика
Земляна гребля не є самостійним об’єктом нерухомого майна, тому державна реєстрація права приватної власності на неї є незаконною
15 липня 2026 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 915/268/24 частково задовольнила касаційну скаргу прокурора, змінивши мотивувальну частину постанови апеляційного господарського суду, який відмовив у позові прокурора в інтересах територіальної громади про визнання недійсним продажу гідротехнічної споруди – земляної греблі.
Сільська рада продала на електронному аукціоні як об’єкт малої приватизації земляну греблю. Прокурор звернувся з позовом про визнання недійсними рішень ради, результатів аукціону, договору купівлі-продажу та про зобов’язання повернути греблю громаді, вважаючи, що приватизація гідротехнічної споруди відбулася всупереч закону.
Читайте також: Відсутність попереднього обстеження не є підставою для відмови в наданні податкової пільги для потенційно забрудненої земельної ділянки
Суди позов відхилили, справу передано на розгляд Великої Палати для вирішення питання про можливий відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у справі № 300/3657/22 (щодо іншої споруди – дамби).
Велика Палата сформулювала ключову позицію щодо правового статусу земляної греблі: земляна гребля не є самостійним об’єктом права власності та об’єктом цивільного обороту, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, а земельні ділянки водного фонду, за окремими винятками, взагалі не можуть перебувати в приватній власності. Згідно із ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права окремо на земляну греблю, яка не є самостійним об’єктом нерухомого майна, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду.
Передача земляної греблі у приватну власність окремо від земельної ділянки водного фонду, складовою частиною якої вона є, не може бути здійснена з огляду на те, що земляна гребля не є окремим об’єктом цивільного обороту. Відповідно і повернення земляної греблі від одного суб’єкта іншому також є неможливим – тобто вимога прокурора саме про «повернення» греблі задоволенню не підлягає, оскільки її неможливо «повернути» як окрему річ, якою вона юридично ніколи й не була.
Натомість ефективним способом захисту прав громади Суд визнав позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину – гідротехнічну споруду із закриттям відповідного розділу Державного реєстру, оскільки саме наявність запису про право власності відповідача на греблю в Державному реєстрі, а не сам договір купівлі-продажу, чинить громаді перешкоди в реалізації прав власника земельної ділянки.
Щодо відступу від практики Касаційного адміністративного суду у справі № 300/3657/22 (про дамбу) Велика Палата підходу не змінила, розмежувавши об’єкти: оскільки гідротехнічні споруди є різними за своїм видом і функціональним призначенням (дамба і земляна гребля), то немає підстав для відступу від правового висновку КАС ВС.
Водночас Верховний Суд наголосив, що з огляду на різноманітність видів гідротехнічних споруд суди повинні оцінювати кожну з них окремо, виходячи з технічних характеристик, зв’язку із земельною ділянкою та функціонального призначення.
Отже, Велика Палата частково задовольнила касаційну скаргу прокурора, змінивши мотивувальну частину постанови апеляційного суду в редакції своєї постанови.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







