Суд не вправі за власною ініціативою визнати умову договору про споживчий кредит недійсною, змінити договір та самостійно зменшити розмір процентів

7 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної плати КЦС у справі № 552/672/23 частково задовольнив касаційну скаргу позичальника на стягнення заборгованості за процентами.

Фактор у позові зазначав про заборгованість позичальника за договором про надання фінансових послуг від 13 травня 2021 р., яка складалась із тіла кредиту (4 800 грн), процентів (28 368 грн) та прострочених процентів (24 666,72 грн).

Читайте також: У спорі клієнта з банком, за відсутності належних і допустимих доказів, сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача

Суд першої інстанції частково стягнув обмежену суму процентів, визнавши решту вимоги необґрунтованою та несправедливою (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-XII), оскільки договором обмежено максимальний розмір відсотків сумою 1 440 грн за весь період.

Натомість апеляційний суд стягнув повну суму процентів, зазначивши, що строк правомірного користування кредитом за договором становить 1 рік, протягом якого позивач має право на одержання процентів на визначених договором умовах.

У касаційній скарзі представник відповідача, зокрема, вказував, що судом апеляційної інстанції стягнуто з відповідача нараховані відсотки після закінчення строку дії кредитного договору

Верховний Суд зауважив, що обмеження максимальної денної процентної ставки за Законом № 3498-IX (чинний з 24 грудня 2023 р.) не поширюються на договори, укладені до цієї дати. Разом із тим, Суд установив, що договір і додаток по різному визначали розмір процентів. Через нечіткість і двозначність умов договору підлягає застосуванню ч. 8 ст. 18 Закону № 1023-XII про їх тлумачення на користь споживача. 

Читайте також: Недотримання працівниками банку вимог профільного законодавства не може покладати тягар відповідальності на сумлінного споживача фінансових послуг

Верховний Суд вказав, що суд не може за власною ініціативою (без позову споживача) визнати умову договору про споживчий кредит недійсною, змінити договір і на цій підставі самостійно зменшити розмір процентів. Однак без позовної вимоги споживача суд може тлумачити умови такого договору для коригування процентів на користь споживача, якщо ці умови нечіткі або двозначні (ч. 8 ст. 18 Закону № 1023-XII).

Верховний Суд відступив від висновків у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 р. у справі № 679/1103/23 про обов’язок судів за власною ініціативою, без окремого позову споживача, оцінювати нараховані кредитні проценти на відповідність засадам справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, скасував постанову апеляційного суду в оскарженій частині та, враховуючи, що суд першої інстанції застосував п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону № 1023-XII, який застосуванню не підлягав, змінив його рішення у частині мотивів.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути