Призначення на посаду голови окупаційної адміністрації за відсутності примусу підтверджують добровільність її зайняття та кваліфікаційну ознаку колабораційної діяльності

5 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у справі № 201/10481/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника на ухвалу апеляційного суду про визнання особи винуватою у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК.

Обвинувачений – громадянин України, перебуваючи в тимчасово окупованому Маріуполі, з метою сприяння зс рф у війні проти України, за попередньою змовою з невстановленими працівниками органів влади Маріуполя добровільно зайняв посаду «голови адміністрації м. Маріуполя днр», пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади держави-агресора.

Читайте також: Цілком виправданим є позбавлення права займатися освітньою та виховною діяльністю засудженої за колабораційну діяльність, яка під час окупації впроваджувала стандарти освіти держави-агресора

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за колабораційну діяльність (ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК) до позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна.

У касаційній скарзі захисник зазначав про невстановлення у діянні засудженого обов’язкових ознак складу злочину: добровільності зайняття посади та виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Верховний Суд підтримав висновки судів, які застосували стандарт «поза розумним сумнівом» і визнали, що обвинувачений не міг обійняти таку посаду без попереднього планування та домовленості з окупаційною владою, оскільки його було призначено указом цієї влади.

Крім того, Суд зауважив, що добровільність інкримінованих дій засудженого також підтверджує його інтерв’ю російському телеканалу, яке свідчить про невимушеність поведінки та відсутність примусу.

Читайте також: Участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території за відсутності доказів примусу до участі в цих незаконних діях має ознаки колабораційної діяльності

Верховний Суд визнав допустимими доказами протоколи оглядів інтернет-ресурсів та відеозаписи до них і зазначив, що слідчі оглянули через Інтернет публікації у ЗМІ (указ про призначення засудженого головою адміністрації Маріуполя та його інтерв’ю російському телеканалу). Задля збереження інформації у відкритих джерелах було здійснено її цифрове архівування, що дозволяє захистити та зберегти автентичність, доступність, ідентичність, постійність, візуалізацію та зрозумілість даних із плином часу та відповідає стандартам Протоколу Берклі, визнаного ООН. 

Верховний Суд зауважив, що за своїм змістом посада голови адміністрації Маріуполя як органу виконавчої влади передбачає організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та ухвалу апеляційного суду – без зміни.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути