Сплачений покупцем за попереднім договором аванс підлягає поверненню у будь-якому випадку, незалежно від вини сторін чи причин неукладення основного договору

5 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 522/2501/24-Е залишив без задоволення касаційну скаргу продавця на рішення про стягнення авансу за попередніми договорами.

Позивач зазначив, що в 2021 р. сторони уклали два попередні договори купівлі-продажу квартир, за якими продавець зобов’язалася до 30 квітня 2022 р. укласти основні договори та передати квартири покупцеві. У разі ухилення продавця від укладення основних договорів він зобов’язувався повернути покупцю аванс у подвійному розмірі. Основні договори укладено не було, квартири покупцеві не передано.

Читайте також: Попередній договір не може визнаватися удаваним у частині окремих положень, оскільки удаваність може існувати щодо виду правочину, а не його окремих умов

Суд першої інстанції у позові відмовив, уважаючи, що попередні договори залишалися чинними, а доказів їх розірвання, недійсності чи припинення зобов’язань сторони не надали. Також суд зазначив про недоведеність ухилення відповідача від укладення основних договорів.

Апеляційний суд позов задовольнив, стягнув з продавця суму авансу, мотивуючи тим, що передані кошти, які є авансом, підлягають обов’язковому поверненню позивачу, оскільки основні договори купівлі-продажу укладено не було.

Читайте також: Доведення вини особи не має значення для кондикційних зобов’язань, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд погодився з апеляційним судом з урахуванням сталого підходу в практиці ВС до застосування ст. 570 ЦК, надав правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з установлених обставин щодо передання коштів за попередніми договорами та неукладення основного договору.

Суд виснував, що при вирішенні вимоги про повернення авансу мотиви відмови від укладення основного договору та винуватість сторін у його неукладенні не мають правового значення, оскільки сплачена сума повертається покупцю в будь-якому разі (узгоджується з постановою ВС від 19 лютого 2025 р. у справі № 523/10249/20).

Тому Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути