Судова практика
Укладення контракту з іншою військовою частиною не позбавляє військовослужбовця права перебувати на квартобліку за попереднім місцем служби
Зняття військовослужбовця з квартирного обліку: сам по собі факт укладення контракту та проходження служби в іншій військовій частині не є переміщенням по службі та не дає підстав для виключення з черги, якщо особа не стала на квартирний облік за новим місцем
28 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 380/17536/25 частково задовольнив касаційну скаргу позивача на постанову апеляційного суду, якою відмовлено в скасуванні рішення військової частини щодо зняття з квартирного обліку.
Військовослужбовець зазначав, що з 2004 року він з членами сім’ї перебував на квартирному обліку у військовій частині. Після звільнення в 2021 р. у запас із вислугою понад 20 років він через два місяці уклав контракт на службу в іншій частині. У грудні 2024 р. відповідач зняв їх з обліку через службу в іншому формуванні. Позивач вважав це протиправним, оскільки має необхідну вислугу, а новий контракт після звільнення не є переміщенням.
Читайте також: Місцевий норматив забезпеченості жилою площею не може бути суворішим за загальний норматив жилої площі в Україні
Суд першої інстанції задовольнив позов з тих мотивів, що укладення контракту з іншою військовою частиною не вважається «переміщенням військовослужбовця» і не є підставою для зняття з квартирного обліку.
Натомість апеляційний суд відмовив у позові, вказавши, що позивач припинив службу у відповідача і проходить її в іншій частині, то за п.п. 17 та 21 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міноборони від 31 липня 2018 р. № 380, зняття його з обліку є правомірним.
Скаржник вказував, що апеляційний суд помилково прирівняв звільнення в запас до переміщення по службі. Укладення нового контракту після звільнення із ЗСУ не є переміщенням за п. 17 розд. VI Інструкції № 380 та п. 26 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабміну від 3 серпня 2006 р. № 1081. Оскільки його вислуга перевищувала 21 рік, він мав право залишатися на квартирному обліку до отримання житла чи компенсації.
Читайте також: Факт завершення строку дії контракту автоматично не позбавляє особу статусу діючого військовослужбовця
Верховний Суд насамперед визначив обсяг державних гарантій для військовослужбовців. Законом № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава зобов’язується один раз за час служби забезпечити військовослужбовців із вислугою від 20 років постійним житлом або грошовою компенсацією за нього, якщо вони не використали право на безоплатну приватизацію такої нерухомості.
Системний аналіз п.п. 1, 3, 24, 29, 30 Порядку № 1081 свідчить про те, що військовослужбовці на квартирному обліку зберігають право на отримання житла та залишаються на ньому після звільнення, якщо вони звільняються у відставку, в запас за станом здоров’я, мають вислугу від 20 років або потрапили під скорочення за неможливості подальшої служби (узгоджується з постановами ВС від 17 березня 2020 р. у справі № 487/5835/17 та від 1 серпня 2024 р. у справі № 380/2075/23).
Перелік підстав для зняття з обліку (поліпшення житлових умов, подання неправдивих відомостей тощо) містить п. 21 розділу VI Інструкції № 380. Проте військова частина не довела наявності жодної з них, а посилання на «інші випадки, передбачені законодавством» без зазначення конкретної норми закону є протиправним.
Суд виснував, що укладення контракту з іншою військовою частиною не є переміщенням військовослужбовця і не дає підстав знімати його з квартирного обліку. Сама по собі служба в іншій частині (без доказів взяття там на облік) не скасовує перебування позивача в загальній та першочерговій чергах на житло.
Отже, Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача про зняття позивача та його сім’ї з цього обліку, касаційну скаргу задовольнив частково, постанову апеляційного суду скасував та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







