Судова практика
Процесуальні витрати на експертизу, проведену за ініціативою сторони обвинувачення, у разі закриття справи за примиренням сторін підлягають стягненню з обвинуваченого
9 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у справі № 675/307/26 задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасувавши оскаржувані ухвали.
Суди попередніх інстанцій звільнили особу від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 46 КК (у зв’язку з примиренням із потерпілим), кримінальне провадження закрили, а витрати на проведення експертиз віднесли на рахунок держави. Апеляційний суд, зокрема, вказав, що прокурор в апеляційній скарзі не обґрунтував можливість неповнолітнього обвинуваченого самостійно сплатити процесуальні витрати та не надав даних про наявність у нього доходів, майна чи інших джерел існування, які б свідчили про його реальну платоспроможність.
У касаційній скарзі прокурор просив змінити судові рішення та стягнути з обвинуваченого витрати на експертизи, оскільки суд першої інстанції безпідставно поклав їх на державу.
Верховний Суд зауважив, що КПК прямо не регулює стягнення процесуальних витрат на експерта, залученого стороною обвинувачення, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності за примиренням сторін (ст. 46 КК). Зокрема, закон не визначає, чи стягувати ці кошти з обвинуваченого (щодо якого провадження закрито), чи відносити їх на рахунок держави.
Однак згідно з усталеною практикою Верховного Суду при звільненні від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК (за примиренням сторін) процесуальні витрати на залучення експерта стороною обвинувачення мають покладатися на обвинуваченого (узгоджується з постановами від 29 вересня 2021 р. у справі № 342/1560/20, від 7 жовтня 2021 р. у справі № 584/800/20, від 1 лютого 2024 р. у справі № 930/497/23).
Оскільки було проведено інженерно-транспортну та автотехнічну експертизи, місцевий суд, звільняючи особу від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ст. 46 КК і закриваючи провадження, повинен був вирішити питання про стягнення з неї на користь держави витрат на експертів.
Неповноліття особи та відсутність у неї самостійного доходу не виключають покладення на неї цих процесуальних витрат або, за наявності підстав, на її законного представника.
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення змінив та стягнув з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.






