Судова практика
В умовах воєнного стану відсутній на службі поліцейський вважається належно повідомленим про необхідність надання пояснень на другий день після відправлення виклику через месенджери або інші наявні контакти
29 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 560/957/23 задовольнив касаційну скаргу головного управління поліції, скасувавши постанову апеляційного суду про поновлення на службі поліцейського, який після початку повномасштабної війни не прибув до визначеного місця служби в Покровську.
Поліцейський оскаржував наказ про своє звільнення за результатами службового розслідування, яке, на його думку, провели не повідомивши його належним чином про ініціювання процедури.
Службовим розслідуванням установлено, що він без поважних причин не прибув на місце несення служби та тривалий час був відсутній. Цим він порушив п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” від 15 березня 2018 р. № 2337-VІІІ, та п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону «Про Національну поліцію» № 580-VIII.
Читайте також: В разі звільнення поліцейського грошової компенсації за невикористані відпустки попередніх років не передбачено
Дисциплінарне стягнення вважав необґрунтованим і занадто суворим, оскільки службу не залишав, а виконував додаткові обов’язки в умовах воєнного стану, згодом же перебував в окупації та полоні.
Суд першої інстанції відмовив у позові, оскільки неприбуття до місця тимчасової дислокації та тривала відсутність на службі без поважних причин підтверджені матеріалами справи, а звільнення було співмірним дисциплінарному проступку. Також суд визнав законним припинення виплати грошового забезпечення.
Натомість апеляційний суд задовольнив позов, скасував накази про припинення виплат і звільнення, поновив поліцейського на службі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу з тих мотивів, що відповідач не довів наявності попереднього дисциплінарного стягнення та не оцінив поважність причин відсутності працівника.
Суд урахував, що під час бойових дій поліцейський залишався в Маріуполі, а на момент фіксації відсутності перебував у полоні. Крім того, службове розслідування провели заочно, порушивши право позивача на участь у ньому та захист.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу управління поліції, констатував, що поліцейський зобов’язаний вжити всіх заходів для виїзду з окупованих територій і прибуття до місця дислокації підрозділу. Право самостійно змінювати місце служби чи усуватися від обов’язків без наказу керівника у нього відсутнє.
Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутності працівника та його пояснень, Суд роз’яснив, що в умовах воєнного стану поліцейський вважається належно повідомленим на другий день після направлення виклику через електронні комунікації (зокрема Telegram, Viber, WhatsApp або Signal).
Відтак висновок апеляційного суду про незаконність наказів через неналежне повідомлення про службове розслідування та неотримання пояснень є помилковим.
Також Верховний Суд визнав законним припинення виплати поліцейському грошового забезпечення. За п. 8 розд. І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських № 260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується.
Отже, Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
