Судова практика
Для стягнення з контролюючого органу шкоди в розмірі мінімальної зарплати платнику податків достатньо довести протиправність його дій чи бездіяльності, розмір збитків доказуванню не підлягає
2 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КГС у справі № 922/3177/25 частково задовольнив касаційну скаргу підприємства, скасувавши судові рішення, якими йому було відмовлено у відшкодуванні шкоди.
Позивач вимагав компенсації збитків, завданих через те, що податковий орган несвоєчасно вніс дані до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування ПДВ та порушив строки виплати коштів. Підставою для позову вказувалися ст.ст. 114 та 128 ПК.
Суди відмовили в позові через недоведеність складу цивільного делікту (зокрема, факту й розміру збитків) та податкового правопорушення за підп. 128.2.2 ст. 128 ПК. Суди зазначили, що рішення ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення не має преюдиційної сили, оскільки не є судовим рішенням.
У касаційній скарзі позивач стверджував, що суди помилково застосували загальні норми ЦК замість спеціальних (ст.ст. 114, 128 ПК), які передбачають спрощений порядок стягнення шкоди у фіксованому розмірі, якщо доведено протиправність дій чи рішень контролюючого органу.
Верховний Суд не погодився із судами попередніх інстанцій та констатував пріоритет норм ПК над загальними нормами цивільного деліктного права. Застосувавши принцип «спеціальний закон скасовує дію загального», Суд зазначив, що наявність спеціального регулювання у ПК щодо відшкодування шкоди, завданої контролюючими органами, виключає одночасне застосування ЦК, якщо податкове законодавство встановлює інший алгоритм, розмір чи умови відповідальності.
Системний аналіз п. 114.2 ст. 114, п. 128.2 ст. 128 ПК став підставою для висновку про спрощений порядок майнової відповідальності держави у податкових правовідносинах. Тому висновки судів про необхідність доведення позивачем повного складу цивільного правопорушення за ст.ст. 22, 1166 ЦК є помилковими. Зафіксований у ПК розмір шкоди звільняє позивача від обов’язку доводити точний розмір збитків. Якщо заявлено вимогу про стягнення однієї мінімальної заробітної плати, цей розмір презюмується і додатковому доведенню не підлягає.
Читайте також: Підтвердження реальності господарської операції для отримання податкової вигоди
Крім того, скасування рішення органу нижчого рівня контролюючим органом вищого рівня за результатами скарги констатує його протиправність. Відтак рішення ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення є юридичним фактом, що офіційно засвідчує протиправність акта територіального органу.
Рішення ДПС є не преюдицією, а належним письмовим доказом протиправності дій суб’єкта владних повноважень (обов’язковий елемент відповідальності за п. 114.2 ст. 114 ПК) та юридичним фактом, який зобов’язує контролюючий орган вчасно внести дані до Реєстру.
При цьому Верховний Суд наголосив, що згідно з підп. 128.2.2 ст. 128 ПК несвоєчасне внесення даних до Реєстру є самостійним податковим правопорушенням.
У підсумку Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
