Судова практика
Факт постійного проживання зі спадкодавцем спадкоємець може встановити в окрему провадженні за відсутності спору про право
Установлення факту постійного проживання зі спадкодавцем в окремому провадженні можливе за відсутності спору та якщо його встановлення потрібне для подальшого нотаріального оформлення спадщини
23 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 756/6595/25 задовольнив касаційну скаргу спадкоємця на постанову апеляційного суду, якою відмовлено в установленні факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Заявник указував, що він та його батько на момент смерті останнього проживали разом та вели спільне господарство в садовому будинку садівницького товариства. Про відмову від спадщини він не заявляв, тому вважається таким, що прийняв спадщину. Проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про спадщину.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви з тих мотивів, що позивач не довів факту постійного проживання з батьком. Садовий будинок призначений лише для сезонного відпочинку. Його технічні характеристики не відповідають нормативам житла, тому він не може бути місцем постійного проживання. Додатково суд врахував, що батько та син були зареєстровані за різними адресами.
Апеляційний суд також відмовив у задоволенні заяви, але з інших підстав. Суд вважав, що встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем в окремому провадженні можливе лише тоді, коли цей факт має самостійне юридичне значення. Проте заявник просить встановити факт виключно для подальшого нотаріального оформлення спадщини, пропустивши всі строки для вчинення відповідних дій. Тому обраний спосіб захисту шляхом звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є неналежним.
У касаційній скарзі заявник наполягав, що встановлення в порядку окремого провадження факту проживання спадкоємця в пристосованому для цього садовому будинку є ефективним способом захисту.
Верховний Суд визначив, що ключовим питанням у цій справі є можливість спадкоємця за відсутності спору про право звернутися до суду в порядку окремого провадження для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суд констатував пріоритет фактичного проживання над реєстрацією при застосуванні ч. 3 ст. 1268 ЦК (узгоджується з постановою ВС від 21 жовтня 2020 р. у справі № 569/15147/17).
При цьому Суд пояснив, що відсутність реєстрації спадкоємця за адресою спадкодавця не доводить їхнього роздільного проживання, якщо сам факт їхнього спільного проживання (ч. 3 ст. 1268 ЦК) підтверджується іншими доказами (узгоджується з постановою ВС від 10 січня 2019 р. у справі № 484/747/17).
Водночас і сама лише реєстрація за однією адресою не є беззаперечним доказом постійного спільного проживання (узгоджується з постановою ВС від 19 травня 2021 р. у справі № 937/10434/19).
Вирішальним для визначення порядку розгляду справи є з’ясування того, чи обмежується справа встановленням юридичного факту, чи в ній фактично вирішується матеріально-правовий спір.
На цій основі Верховний Суд сформулював висновок, що за відсутності спору про право спадкоємець у межах окремого провадження може встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо цей юридичний факт дозволяє оформити спадщину нотаріально.
Отже, апеляційний суд помилково визнав цей спосіб захисту неналежним і відмовив у задоволенні заяви. Через це суд апеляційної інстанції фактично не переглянув рішення суду першої інстанції по суті.
У підсумку Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу спадкоємця, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
