Юридична практика
Чи можна відшкодувати моральну шкоду у випадку ігнорування адвокатського запиту?
Тетяна Лежух, адвокатка, правнича асоціація «Добросуд», викладачка Вищої школи адвокатури НААУ
Так. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Читайте також: Формальні недоліки адвокатського запиту не можуть бути підставою для відмови у наданні інформації про діяльність ОСББ його співвласнику
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином можна зробити висновок, що особа має право на відшкодування моральної шкоди у випадку, якщо її права були порушені. І таке порушення може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності та ділової репутації, зокрема що стосується порушення професійних прав адвокатів. Тому нижче розглянемо цікаву судову практику, яка свідчить про позитивні прецеденти в цьому питанні:
1. Відшкодування моральної шкоди адвокату в сумі 5.000 гривень.
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3359 від 29.05.2008 р., виданого міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, здійснює адвокатську діяльність. Зазначає, що на підставі договору про надання правової допомоги №18/07 від 18.07.2014 р. надає правову допомогу ОСОБА_3. Для належного виконання договору 27.08.2014 р. звернувся до директора ТОВ «Будівельна компанія «Опора» ОСОБА_2 із адвокатським запитом за вих. №127, в якому просив надати необхідну для захисту прав клієнта офіційну інформацію та належним чином завірені копії документів, що підтверджують дану інформацію.
Зауважував, що адвокатський запит повністю відповідав вимогам ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Однак відповідач протягом терміну, визначеного Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповіді на адвокатський запит не надав, у зв’язку з чим позивач повідомив Раду адвокатів Київської області про порушення професійних прав. Зазначав, що за поданням Ради адвокатів відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, а Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 24.12.2014 р. відповідач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП. Вказує, що ненаданням відповіді на адвокатський запит завдано шкоди діловій репутації. Тобто внаслідок неправомірних дій відповідача була принижена ділова репутація позивача як адвоката, а саме: висвітлення позивача перед клієнтом як неспроможного належним чином захистити права та інтереси, що позбавляє можливості в подальшому надавати правову допомогу клієнту — ОСОБА_3 та отримувати інших клієнтів за його рекомендацією. Тому просить стягнути із відповідача грошову компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 6 000,00 грн. Позивач у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Читайте також: Бездіяльність прокуратури щодо належного розгляду адвокатського запиту оскаржується в порядку адміністративного судочинства
Відповідач у справі в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлявся, причини та докази поважності неявки суду не повідомив, тому суд, керуючись статтею 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право займатися адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2008 р., що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3359. На підставі договору про надання правової допомоги №18/07 від 18.07.2014 р. ОСОБА_1 надає правову допомогу ОСОБА_3 щодо спірних питань, які виникають з підключення житлового будинку АДРЕСА_1 до мереж газопостачання, електропостачання, водовідведення та інших комунікацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.05.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
На підставі встановлених судом обставин та зазначених норм закону, оскільки ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП з приводу ненадання інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 27.08.2014 р., внаслідок чого відбулося приниження ділової репутації адвоката, а саме ненадання належної правової допомоги клієнту — ОСОБА_3, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди. Однак суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, на якому наполягає позивач, є завищеним та не повністю підтвердженим, тому стягнув з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Від редакції. В публікації йдеться про рішення від 20 травня 2015 р. у справі № 367/1922/15-ц.
Джерело: Юридичний вісник України
