Військові заслуги батька особи не можуть бути підставою для її звільнення від відбування покарання з випробуванням

Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК): військові заслуги батька засудженої не є підставою для такого звільнення, оскільки не стосуються безпосередньо особи засудженої та не впливають на її виправлення

5 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у справі № 466/6955/25 частково задовольнив касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду про зміну вироку за незаконний обіг наркотичних засобів і посів та вирощування конопель за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК.

Обвинувачена за попередньою змовою зі співучасником придбавала й зберігала канабіс для збуту та відправляла посилки через поштомати під вигаданими іменами. Також було доведено факт незаконного посіву та вирощування конопель.

Читайте також: Мобілізація засудженого після вироку в умовах воєнного стану вказує на доцільність його звільнення від відбування покарання з випробуванням

Суд призначив обвинуваченій п’ять років позбавлення волі, але звільнив від відбування покарання з трирічним іспитовим строком, застосувавши ст.ст. 69 і 75 КК. За одним із правопорушень покарання визначили нижче від найнижчої межі. Ураховано її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, збіг тяжких обставин і військові заслуги батька в захисті держави.

Апеляційний суд погодився з вироком районного суду про покарання із застосуванням ст. 69 КК, але змінив вирок у частині призначеного покарання, виключивши конфіскацію майна. Водночас звільнення засудженої від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням залишилося в силі.

Прокурор у касаційній скарзі наполягав, що застосування судом ст. 75 КК є безпідставним, оскільки суд не зазначив жодної сімейної обставини, яка б негативно вплинула на засуджену.

Читайте також: Звільнення від відбування покарання з випробуванням особи, яка закликала до зміни державного кордону України та виправдовувала збройну агресію рф, недопустиме без її щирого каяття

Перевіряючи застосування ст. 75 КК, Верховний Суд пояснив, що для звільнення від відбування покарання з випробуванням суд має обґрунтувати можливість виправлення особи без ізоляції. Такий висновок ґрунтується на оцінці правопорушення, посткримінальної поведінки, характеристики, способу життя та соціальних зв’язків винного на час ухвалення вироку.

Тому Верховний Суд констатував, що закон вимагає оцінювати виключно особу винного, тоді як заслуги батька стосуються іншої особи й не можуть бути підставою для звільнення від покарання.

Суд визначив, що наведені дані про особу засудженої та обставини, що пом’якшують її покарання, які були враховані місцевим судом, не є переконливими аргументами, які б свідчили про можливість виправлення засудженої за ст. 75 КК.

Водночас Суд наголосив, що апеляційний суд не врахував тяжкість і характер злочину за ч. 2 ст. 307 КК. Це правопорушення посягає на здоров’я населення та публічний порядок обігу наркотиків, згубно впливаючи на суспільство і державу. Також без адекватної оцінки залишилося те, що засуджена за неповні два місяці вчинила 8 епізодів умисного тяжкого корисливого злочину.

У підсумку Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду стосовно засудженої та призначив новий розгляд у цій частині в суді апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу залишено без змін. 

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути