Судова практика
Незвернення до ДРАЦС не перешкоджає встановленню юридичного факту у позовному провадженні, якщо інший порядок відновлення документів відсутній
Установлення факту родинних відносин: відсутність звернення до ДРАЦС не перешкоджає судовому захисту в позовному провадженні, якщо спадкоємець не мав права бути заявником, а інший порядок відновлення документів відсутній
14 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати КЦС у справі № 643/8372/20 залишив без задоволення касаційну скаргу міськради на судові рішення, якими задоволено позов про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.
Позивач зазначав, що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва на спадщину після смерті його двоюрідного брата через розбіжності в документах, спричинені довільним перекладом прізвищ з російської мови на українську.
Після смерті позивача правонаступниками у справі стали його дружина та син.
Суди попередніх інстанцій задовольнили позов дружини та сина первісного померлого позивача, визнавши за ними право власності на квартиру в рівних частках у порядку спадкування. Первісного позивача визнали спадкоємцем третьої черги після двоюрідного брата. Розбіжності в перекладі прізвища з російської та скорочення імен суди визнали технічними. Оскільки первісний позивач прийняв спадщину за ч.ч. 1-3 ст. 1268 ЦК і в установлений ст. 1270 цього Кодексу строк, але не встиг її оформити, то це право перейшло до його прямих спадкоємців.
Міськрада в касаційній скарзі стверджувала, що позивачі не довели неможливості змінити актові записи в органах ДРАЦС.
Верховний Суд підтвердив рішення попередніх інстанцій і розмежував особисте право на прийняття спадщини та спадкування вже прийнятого, але не оформленого за життя майна, яке переходить до наступних спадкоємців.
Установивши, що розбіжності в іменах, по батькові та прізвищах стосувалися тривалого проміжку часу (починаючи з 1925 р.) та охоплювали кілька поколінь померлих родичів, Верховний Суд констатував, що первісний спадкоємець не мав правосуб’єктності перед ДРАЦС, оскільки не був прямим спадкоємцем кожного з померлих родичів і не мав законних підстав (прав) вимагати від органів ДРАЦС змін до їхніх актових записів.
Суд підкреслив, що за таких умов у позивача взагалі не існувало іншої можливості отримати чи відновити документи для оформлення власності без судового процесу.
На цій основі Суд сформулював висновок, що відсутність звернення до ДРАЦС для виправлення помилок у документах за тривалий період не перешкоджає судовому встановленню юридичного факту в позовному провадженні, якщо спадкоємець не мав правових підстав бути заявником, а інший порядок відновлення документів відсутній.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







