Судова практика
Набуття членом сім’ї посадовця активів за позикові кошти має бути підтверджено законністю джерел та спроможністю позикодавця
Визнання активів необґрунтованими та цивільна конфіскація: суб’єкт декларування має підтвердити законність джерела походження позикових коштів, за рахунок яких членом його сім’ї набуто майно, інакше активи конфіскуються як необґрунтовані
23 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 991/970/25 залишив без задоволення касаційну скаргу представника поліцейського на судові рішення, якими визнано майно необґрунтованим активом і стягнуто його в дохід держави.
САП у позові зазначала, що поліцейський разом із дружиною придбав квартиру за понад 5 млн грн та автомобіль Lexus LX450D за майже 4 млн грн. Майно зареєстрували на дружину. Оскільки законні доходи подружжя не дозволяли здійснити такі покупки, а зв’язок посадовця з активами доведений проживанням і розпорядженням, прокурор просив визнати майно необґрунтованим і стягнути його в дохід держави.
Читайте також: Необґрунтовані активи — нісенітниця, причому небезпечна
Суди частково задовольнили позов, визнали майно необґрунтованим активом і стягнули його в дохід держави (ст.ст. 291, 292 ЦПК). При цьому суд першої інстанції вирахував понад 1 млн грн доходу від продажу попередньої квартири відповідачів. Суди врахували доведений зв’язок активів із декларантом і сумнівність наданих договорів позики.
Касаційну скаргу позивач мотивував тим, що оскаржувані судові рішення були ухвалені судами попередніх інстанцій без повного дослідження всіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, визначив поняття «набуття активів», «необґрунтовані активи» та оцінив різні конструкції конфіскації.
Суд підкреслив, що для конфіскації доходів від серйозних злочинів у цивільному провадженні суду не потрібні докази за кримінально-правовим стандартом «поза розумним сумнівом». Для перевірки пропорційності втручання за ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод достатньо балансу вірогідностей або високої ймовірності незаконного походження майна, якщо власник не довів протилежне.
Читайте також: Конфіскація майна за виправдовування збройної агресії рф і глорифікацію її учасників можлива лише за наявності корисливого мотиву
Отже, у справах про необґрунтовані активи суд ухвалює рішення на користь тієї сторони, чиї докази є більш переконливими (ч. 4 ст. 89 ЦПК).
Вчинення декларантом щодо оформленого на члена сім’ї майна дій, які за змістом тотожні розпорядженню ним (використання, декларування, проживання), підтверджує опосередкований зв’язок між посадовцем і спірними активами.
Суд критично оцінив договори позики, укладені дружиною з тещею суб’єкта декларування та іншими ФОП; підтвердив висновки попередніх судів, що дії з укладання цих договорів були спрямовані виключно на штучну легалізацію коштів, та врахував відсутність цих зобов’язань у деклараціях.
Безпідставними визнано й доводи відповідача про те, що він нібито не знав про позики дружини, бо перебування на державній службі покладає на суб’єкта декларування додаткові обов’язки – якщо член родини бере кошти в позику, держслужбовець зобов’язаний не лише задекларувати їх, а й перевірити фінансову спроможність позикодавців надати такі кошти.
У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
