Спори з НСЗУ щодо виконання договорів обслуговування населення за програмою медичних гарантій підлягають розгляду в адміністративних судах

Юрисдикція спорів із Національною службою здоров'я України: публічно-правова природа договору про медичне обслуговування населення зумовлює розгляд спорів між надавачами медпослуг та НСЗУ щодо його виконання (зокрема оскарження неоплати послуг) в порядку адміністративного судочинства

17 вересня 2026 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 320/16244/24 залишила без задоволення касаційну скаргу НСЗУ на постанову апеляційного адміністративного суду, якою визначено адміністративну юрисдикцію спору ФОП з НСЗУ про визнання неправомірною бездіяльності щодо оплати коштів.

ФОП звернулася з позовом до НСЗУ про визнання неправомірною бездіяльності щодо оплати бюджетних коштів за надані у 2023 р. медпослуги за програмою медгарантій та зобов’язання сплатити ці кошти.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті адміністративного провадження за позовом, оскільки спірні правовідносини є приватноправовими та похідними від господарських. 

Читайте також: Джерелом обізнаності лікаря про стан здоров’я вагітної пацієнтки є не лише її амбулаторна картка

Апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції скасував, а справу направив до того ж суду для продовження розгляду, визначивши, що договір про медичне обслуговування є публічно-правовим договором, який встановлює обов’язки, тарифи та умови діяльності надавачів послуг за програмою медгарантій. Також суд підтвердив наявність у відповідача владних управлінських функцій.

У касаційній скарзі НСЗУ посилалася на те, що спір виник у договірних правовідносинах і має приватноправовий характер, а тому повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства. 

Велика Палата Верховного Суду нагадала критерії розмежування юрисдикцій, правила визначення юрисдикцій господарських і адміністративних судів та визначила правовий статус і функції НСЗУ. На основі аналізу ст.ст. 2, 7, 8 Закону № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» вона визначила, що договір про медичне обслуговування населення є інструментом державної політики, а не приватноправовим правочином. Закон наділяє НСЗУ владними повноваженнями щодо укладення, моніторингу та припинення таких договорів.

Читайте також: Дії лікаря-хірурга, який неналежно надав медичну допомогу неповнолітньому, що призвело до смерті хворого, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 140 КК

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що свобода договору в цих правовідносинах фактично відсутня. Укладення договору є обов’язковою функцією НСЗУ, а сторони позбавлені свободи вибору контрагента чи умов. Крім того, НСЗУ не здійснює господарської діяльності та не має майнового інтересу в наданні медпослуг.

Суд розмежував приватноправову вимогу (стягнення заборгованості) та публічно-правову (визнання бездіяльності протиправною). Позивач заявив вимогу не про стягнення заборгованості за договором, а про визнання протиправною бездіяльності НСЗУ щодо невиконання публічно-правового обов’язку. Перевірка цієї вимоги потребує оцінки діяльності органу влади у публічно-правовій сфері щодо програми медгарантій, тому такий спір виходить за межі господарського судочинства.

Читайте також: У спорах про відшкодування шкоди здоров’ю, завданої під час роботи на іноземного роботодавця, суд України насамперед має встановити міжнародну підсудність

Публічно-правовий характер спірних відносин підтверджує також джерело фінансування зобов’язань НСЗУ – лише бюджетні кошти в межах щорічних асигнувань та програми медгарантій. Тому затримка перерахування коштів є порушенням публічно-правового обов’язку щодо цільового використання бюджетних асигнувань за ст.ст. 23, 116 БК.

На цій основі Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що договір про медичне обслуговування населення за програмою медгарантій між НСЗУ та медзакладом чи ФОП є публічно-правовим, а не приватноправовим. Він регулює відносини у сфері соціального забезпечення, де НСЗУ виконує публічний обов’язок держави. Тому спори щодо виконання цього договору (зокрема про оплату послуг) підлягають розгляду в адміністративних судах за п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС.

Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах ВС від 7 березня 2023 р. у справі № 914/3593/21, від 27 червня 2023 р. у справі № 918/518/22, від 4 липня 2023 р. у справі № 920/1340/21, у частині визначення юрисдикції спорів про виконання договорів медичного обслуговування населення за програмою медгарантій, залишила касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути