Судова практика
Ні Вища кваліфікаційна комісія нотаріату, ні суд не можуть переглядати чи змінювати бали електронного анонімного тестування, визначені автоматично
Оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату: ані комісія, ані суд не уповноважені самостійно підраховувати чи коригувати підсумки іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю, оскільки оцінювання відповідей система здійснює автоматично
15 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 320/45898/23 задовольнив частково касаційну скаргу Мін’юсту на постанову апеляційного суду, якою позивачку визнано такою, що склала кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, скасовано відповідну відмову Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та зобов’язано її повторно розглянути питання щодо видачі Мін’юстом свідоцтва.
Позивачка зазначила, що за результатами складання нею 15 червня 2023 р. кваліфікаційного іспиту на право зайняття нотаріальною діяльністю електронна система помилково показала 64 бали замість фактичних понад 80, які давали право на автоматичний допуск до практики. Також вона вказала на порушення процедури оформлення результатів, а саме відсутність звіту системи, підписаної екзаменаційної відомості та протоколу Комісії.
Суд першої інстанції відмовив у позові. Застосувавши нову редакцію Порядку допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Мін’юсту від 28.07.2011 р. № 1905/5, суд визнав, що позивачка набрала 64 бали з 80 необхідних і не довела факту збою в системі тестування.
Натомість апеляційний суд задовольнив позов. Керуючись попередньою редакцією Порядку № 1905/5, суд визнав оскаржуване рішення Комісії протиправним через об’єктивні дані про збій електронної системи та неналежне оформлення результатів.
Міністерство подало касаційну скаргу, в якій наполягало на законності відмови Комісії.
Верховний Суд, застосувавши принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, наголосив, що визначальною для оцінки процедури іспиту та оформлення його результатів є редакція Порядку № 1905/5, чинна на дату його складання.
Застосування судом першої інстанції редакції Порядку № 1905/5 від 20 червня 2023 р. до іспиту, який відбувся 15 червня 2023 р., порушує зазначений принцип. Апеляційний суд правильно застосував норми, чинні саме на дату іспиту.
Читайте також: Особа, яка проживає в Україні, має право подати в український суд позов про відшкодування шкоди здоров’ю до іноземного медзакладу
Водночас Верховний Суд виснував, що окремі процедурні порушення самі по собі не роблять результат тестування недостовірним. Порушення визнають істотним, лише якщо воно могло вплинути на формування, фіксацію, достовірність результату позивачки або унеможливило його перевірку.
Оскільки позивачка набрала 64 бали за теоретичну частину кваліфікаційного іспиту при мінімально необхідних 80 балах (п. 31 Порядку № 1905/5), вона вважається такою, що його не склала.
За п. 29 Порядку № 1905/5 єдиним легітимним суб’єктом оцінювання є сама електронна система. Ні Комісія, ні суд не мають права перераховувати бали вручну чи підміняти алгоритм, тому зафіксовані 64 бали є єдиним законним результатом. Матеріали справи не містять доказів того, що виявлені недоліки змінили цей показник позивачки або вплинули на підрахунок.
Суд розмежував фіксацію результату системою та його подальше документування Комісією і зазначив, що, оскільки результат (64 бали) автоматично сформувався при завершенні тесту, подальші недоліки в оформленні протоколу чи відомості не вплинули на оцінку, тому причинно-наслідковий зв’язок між процедурним порушенням та суттю оскаржуваного рішення відсутній, а отже, і підстав для задоволення позову немає.
Отже, суд першої інстанції загалом правильно вирішив спір щодо правомірності рішення Комісії, проте помилково застосував нову редакцію Порядку № 1905/5, через що неправильно оцінив процедурні порушення.
Тому Верховний Суд касаційну скаргу частково задовольнив, постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі, змінивши його мотивувальну частину та виклавши її в редакції своєї постанови.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







