Судова практика
Рішення, дії і бездіяльність державного виконавця оскаржуються в адміністративному порядку
Оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється в порядку адміністративного судочинства
28 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Комбінат виробничих підприємств» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 26 січня 2018 р. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 21 березня 2018 р. у справі за скаргою ТОВ «БК «Комбінат виробничих підприємств» на дії державного виконавця.
18 липня 2017 р. старшим державним виконавцем Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області у виконавчому провадженні було винесена постанову про стягнення штрафу в дохід держави у розмірі 10 200 грн за невиконання скаржником рішення районного суду від 21 жовтня 2011 р. Вказаним судовим рішенням було зобов’язано ТОВ «БК «Комбінат виробничих підприємств» надати позивачу довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пільгової пенсії встановленої форми із зазначенням періоду роботи, професії або посади, характеру виконуваної роботи, первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.
Вважаючи зазначену постанову про накладення штрафу незаконною, ТОВ «БК «Комбінат виробничих підприємств» у серпні 2017 р. звернулося до Полтавського районного суду Полтавської області зі скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на ст. 74 Закону України від 2 червня 2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області, провадження у справі було закрито, оскільки, на думку суду, відповідно до ч. 2 ст. 74 скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач мотивував касаційну скаргу тим, касаційну скаргу що відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
За вимогами статей 383, 384 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення зі скаргою, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ.
Скаржник наполягав, що якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ. А оскільки він звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про накладення штрафу, яка винесена державним виконавцем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, то скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила, що оскільки позивач звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця у серпні 2017 р., то на спірні правовідносини поширювався саме Закон України «Про виконавче провадження», імперативною нормою якого – ч. 2 ст. 74 – закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Рішення в ЄДРСР.
