Звіт уряду. Плани великі. Чи стануть слова діями?

Юрій Котнюк,
ЮВУ

Минулої середи на засіданні уряду Володимир Гройсман презентував звіт про роботу Кабінету Міністрів України за 2017 рік. При тому в його промові за сталою звичкою дієслова переважно вживалися у формі майбутнього часу — запровадимо, забезпечимо, запустимо, задіємо й таке інше. Про реальні результати прем’єр говорив скупо й неповно, оскільки в його розпорядженні були не всі статистичні дані за весь рік: деякі цифри відображали ситуацію за 11 місяців минулого року, деякі взагалі за три квартали. Втім навіть у наявній інформації міститься достатньо матеріалу для висновків про те, що сказав очільник уряду, а головне — про те, чого він не сказав.

Отже, з того, що нас одночасно і радує, і дивує, – це зростання валового внутрішнього продукту на 2,3 відсотка (в попередньому році було лише 1,4) й зростання заробітної плати на 19% (у 2016 р. – на 9%). Неспівмірність аж кидається в око. І хоча прем’єр наголосив, що йдеться про підвищення не номінальної, а реальної зарплати, його слова не розвіяли підозри, що таке зростання доходів досягнуто не завдяки людській праці, а завдяки роботі друкарського верстата Нацбанку.

Інший тривожний момент полягає в тому, що прикро мало уваги у звіті було приділено проблемі газової незалежності країни. На початку виступу Володимир Гройсман (на відміну від Верховної Ради) чесно визнав, що проти України ведеться війна. Правда, не став уточнювати, хто саме її веде, але ми й без того знаємо, що вона ведеться з боку Росії, яка в її ході може нам зробити будь-яку капость, у тому числі й відключити газ. Для України це може мати катастрофічні наслідки, оскільки вона останнім часом щорічно споживає близько 30 мільярдів кубометрів газу, а видобуває лише 20 млрд. Решта, тобто третина потреби, задовольняється російським газом, який прямує через територію України, потім на папері перетинає її кордон і формально закуповується у Словаччини, Угорщини та Польщі. При цьому всі розуміють, що вентиль, який може зупинити його рух, знаходиться в руках у Кремля, і якщо останньому раптом заманеться його перекрити, в Україні або промисловість зупиниться, або половині мешканців багатоквартирних будинків доведеться переселитися в приватний сектор й опалювати житло дровами.

Проте ситуація зовсім не безнадійна: як заявляв зовсім нещодавно Володимир Гройсман в інтерв’ю одному з телеканалів, наша країна має 276 млрд кубометрів підтверджених запасів газу, потенціал родовищ узагалі втричі більший – аж 923 мільярди. За таких обставин, здавалося б, Кабінет Міністрів мав би кинути всі сили в битву за газ: поки Збройні сили України тримають фронт на Донбасі, обов’язок її уряду – наступати на газовому фронті. Але в цій галузі, на жаль, успіхи до смішного скромні: державний концерн «Укргазвидобування» наростив видобуток газу з 14,6 до 15,25 млрд м3, а приватні компанії даного профілю взагалі здали позиції, тож у сумі вийшли ті самі двадцять мільярдів, що й у минулому році. До речі, в озвучених прем’єром пріоритетах на 2018 рік газове питання відсутнє.

А от що викликало приємне здивування у виступі Володимира Гройсмана, так це те, що він не хвалився зростанням експорту на 18 відсотків: Азаров на його місці соловейком би заливався, співаючи собі дифірамби. Адже вивіз товарів, за даними 11 місяців 2017 року, зріс, порівняно з аналогічним періодом минулого року, з 33 до 39 мільярдів доларів США. А експорт послуг (за даними 9 місяців) – із 7 до 8 млрд. Тільки приводу для веселощів тут мало, як і заслуг уряду. Найбільший результат у цьому плані дали реекспортована нафта, руда і метали, а в частині послуг – «велика подяка» Газпрому, який збільшив через нашу територію транзит газу і дав заробити вітчизняній газотранспортній системі. Зрозуміло, що такому зростанню експорту Україна зобов’язана зміні ситуації на світовому ринку, де ціни на нафту знову зростають, а разом із ним зростає й попит на українську металопродукцію у нафтовидобувних країнах третього світу, які з новою енергією взялися за будівництво доріг і мостів.

Щодо більш технологічної продукції, зокрема машинобудування, то тут результати значно скромніші: її експорт зріс із 3,3 до 3,54 млрд доларів – в основному завдяки філіалам німецьких автомобілебудівних гігантів, які на західній Україні виробляють електротехнічне обладнання. А от у чому, як сказав Володимир Гройсман, «нам поки що похвалитися немає чим», так це в галузі цифрової економіки, яка в перекладі на офіційну мову Держкомстату називається «Послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги». В розвинутих країнах вони дають до двадцяти відсотків експорту, а в нас, за підсумками 9 місяців 2017 р., їх вивіз дав 1 227 млн доларів і зріс, порівняно з аналогічним періодом минулого року, лише на 0,1 відсотка.

Загалом же плани в уряду великі. Чи стануть слова діями?

Юрій Котнюк

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути