Судова практика
Повернення батькам дітей, відібраних без позбавлення батьківських прав, є неприпустимим за наявності обставин, що призведуть до повторного відібрання
9 вересня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 400/936/18 скасував судові рішення про повернення дітей матері, яка не створила умов для їх проживання.
Матір звернулася до суду із позовом до районної державної адміністрації як органу опіки та піклування про повернення малолітніх дітей.
Позивачка вказувала, що є матір’ю трьох малолітніх дітей. За рішенням суду у неї відібрано її дітей без позбавлення батьківських прав, стягнено аліменти на їх утримання. Розпорядженням районної державної адміністрації дітей передано на виховання її матері.
Стверджувала, що веде тверезий спосіб життя, зауважень з боку медпрацівників за останні 9 місяців до неї немає. За даними медичних установ, позивачка на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Водночас є висновок відповідача про недоцільність повернення малолітніх дітей матері.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що суди не надали належної оцінки доказам, а саме – актам обстеження умов проживання позивачки, відповідно до яких нею лише частково створені умови для проживання дітей. Суди також не звернули увагу, що позивачка є безробітною та отримує допомогу, виплачувану при народженні дітей, інших видів доходу у неї немає.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 170 СК України для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали.
Водночас під час вирішення питання про повернення дитини на підставі наведеної статті судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених ст. 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам (одному з батьків). У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.
Верховний Суд зазначив, що дитина не може бути повернена одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров’я і морального виховання.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій, усупереч вимогам процесуального закону, не надали належної оцінки доводам та не оцінили надані відповідачем докази про те, що позивачка не створила умов для проживання дітей та що у неї немає можливості для належного матеріального утримання дітей.
Отже, оскільки суди не здійснили повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, не надали оцінку наявним у справі доказам, зокрема актам обстеження умов проживання позивачки, не навели мотивів їх прийняття чи відхилення, що має наслідком невстановлення фактичних обставин справи, Верховний Суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
