Судова практика
Огляд житла без ухвали слідчого судді з метою перевірки повідомлення про смерть власника житла за згодою його близьких родичів є невідкладною слідчою дією
29 вересня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у справі № 418/801/17 скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції, визнавши необґрунтованими висновки суду про недопустимість доказів обвинувачення.
Вироком місцевого суду особу засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 115 КК за те, що вона з метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинку, перелізла через паркан, де незаконного проникла в гаражне приміщення та таємно викрала належне потерпілому майно, заподіявши матеріальну шкоду на загальну суму 542,40 грн.
Окрім того, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння за своїм місцем проживання, у ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, нанесла своїй матері один удар ножем в область правого коліна та один удар ножем в область шиї, що призвели до її смерті.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду у частині доведення винуватості особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та закрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Зокрема, апеляційний суд обґрунтував своє рішення недопустимістю такого доказу, як протокол огляду місця події (житла обвинуваченого), який проведено без ухвали слідчого судді, а також недопустимість похідних від протоколу огляду місця події доказів (висновків дактилоскопічної та судово-медичних експертиз), якими сторона обвинувачення обґрунтовувала причетність особи до вбивства своєї матері.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є допустимими та достатніми для доведення винуватості особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Верховний Суд вказав, що ураховуючи положення ст.ст. 214, 223, 237 КПК, огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.
У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
У ч. 1 ст. 233 КПК окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме – можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпіла була володільцем житла, в якому проводився огляд. Підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про її смерть. З метою перевірки вказаної інформації та з’ясування події, що відбулася, було здійснено огляд житлового будинку, де проживала потерпіла, в процесі чого було виявлено труп останньої з ознаками насильницької смерті.
Зважаючи на те, що житло, в якому проводився огляд, належало на праві володіння потерпілій, труп якої виявили в будинку, тому проведення огляду місця події в цьому випадку було невідкладною слідчою дією, яка здійснювалася з метою перевірки інформації про її смерть, і була проведена за письмовою згодою її сестри, отриманою в ході огляду місця події.
Отже, висновки апеляційного суду про недопустимість як доказу даних протоколу огляду місця події, а також інших доказів, отриманих у результаті проведення огляду місця події, Верховний Суд визнав необґрунтованими.
Підготував Леонід Лазебний
