Судова практика
Вилучення уламків гранати вибухотехніками з міркувань безпеки не є процесуальною дією за КПК, тому участь слідчого в цьому процесі не передбачена
Допустимість доказів у кримінальному процесі: виявлення вибухотехніками уламків боєприпасів у зв'язку з безпековою ситуацією не є слідчою дією, а їхній подальший огляд слідчим із визнанням речовими доказами є належним способом збирання доказів
24 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у справі № 459/819/25 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника обвинуваченого на судові рішення про визнання особи винуватою за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами; хуліганство).
Обвинувачений придбав бойову гранату РГД-5 і в подальшому кинув її в стіну будинку. Вибух пошкодив стіну та металопластикове вікно квартири. Цим грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства.
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК та з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК призначили йому покарання у виді позбавлення волі на 3 роки і 1 місяць.
У касаційній скарзі захисник зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги показання про самообмову під час слідчого експерименту. Апеляційний суд не перевірив дотримання процесуального порядку отримання доказів під час огляду місця події.
Верховний Суд відхилив твердження захисту про те, що під час слідчого експерименту обвинувачений обмовив себе під тиском поліції, оскільки слідчий експеримент проводився у присутності захисника, під час якого обвинувачений чітко, однозначно та послідовно відтворив обставини злочину.
Суд зазначив, що перед оглядом місця події вибухотехніки перевірили об’єкт на наявність вибухівки, склавши відповідні довідку та акт. За допомогою спеціального обладнання вони виявили та вилучили металеві уламки, які в акті вказані як ймовірні залишки після вибуху гранати РГД-5, а також спусковий важель підривача типу УЗРГМ. Огляд місця події зафіксували на відео, яке починається з демонстрації вибухотехніками цих знайдених предметів.
Верховний Суд відхилив доводи захисту про обов’язкову участь слідчого у виявленні уламків гранати спеціалістами-вибухотехніками.
Суд, розмежувавши адміністративно-безпекові заходи та процесуальні (слідчі) дії, зазначив, що перевірка території вибухотехніками здійснювалася задля безпеки після вибуху. Ця процедура не є процесуальною дією за КПК, тому присутність слідчого не була потрібною.
Читайте також: Для кваліфікації терористичного акту обов’язковою є наявність прямого умислу та спеціальної мети — залякування чи тиску
Передача виявлених вибухотехніками уламків слідчому, який негайно зафіксував їх (ч. 1 ст. 237 КПК) у протоколі огляду місця події та визнав речовими доказами, є цілком законним і належним способом збирання доказів.
З 20:40 до 21:30 тривала безпекова перевірка, а о 21:18 розпочався огляд місця події, під час якого двоє вибухотехніків розповіли про виявлення уламків гранати РГД-5 та важеля підривача УЗРГМ. Молекулярно-генетичний аналіз показав, що на цих предметах є ДНК, яка збігається із генетичним профілем обвинуваченого.
Верховний Суд визнав огляд переданих вибухотехніками об’єктів у межах огляду місця події законним способом збирання доказів. Наступне визнання цих предметів речовими доказами також визнано належним.
Крім того, у касаційній скарзі захист не заперечував законність походження і достовірність вилучених уламків гранати РГД-5 та спускового важеля підривача УЗРГМ.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
