Судова практика
Для кваліфікації незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами слід встановити чи було його вчинено без належного дозволу
13 липня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 220/1985/19 скасував ухвалу апеляційного суду, який не перевірив викладені в апеляційній скарзі доводи захисника.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, за те, що він, маючи досвід поводження зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами при проходженні військової служби, придбав і носив бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу.
Читайте також: Чи є правомірним кримінальне переслідування за незаконне поводження зі зброєю?
У касаційній скарзі захисник зазначав, що під час досудового розслідування та судового розгляду не було належним чином перевірено доводи обвинуваченого про те, що він, як військовослужбовець, що несе службу у зоні АТО, мав відповідний дозвіл на придбання та носіння боєприпасів і вибухових речовин.
Верховний Суд вказав, що диспозицією ч. 1 ст. 263 КК передбачено, що кримінально караним є носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Читайте також: Щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України)
«Без передбаченого законом дозволу» – є одним із елементів гіпотези норми, який – поряд із загальними елементами умов настання кримінальної відповідальності, що містяться в Загальній частині Кримінального кодексу України, – визначає можливість застосування диспозиції і, відповідно, санкції ч. 1 ст. 263 КК.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції не було перевірено версію сторони захисту про наявність такого дозволу у обвинуваченого, як у військовослужбовця, що проходив військову службу по мобілізації в зоні АТО.
Читайте також: Носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу може мати місце незалежно від можливості швидкого використання цієї зброї
Оскільки вказані обставини мають вирішальне значення для встановлення судом наявності у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, суд першої інстанції мав дослідити якими нормативно-правовими актами передбачено видачу таким військовослужбовцям дозволу на придбання та носіння бойових припасів, вибухових речовин; порядок, спосіб та форму видачі такого дозволу; обсяг бойових припасів та вибухових речовин, на який видається зазначений дозвіл (у разі його наявності), а також чи поширювався такий дозвіл (у разі його наявності) на вилучені у фігуранта бойові припаси, вибухові речовини.
Отже, лише після з`ясування всіх вищевказаних обставин кримінального провадження, суд першої інстанції дійти висновку про наявність чи відсутність передбаченого законом дозволу на придбання, носіння інкримінованих фігуранту бойових припасів, вибухових речовин та, відповідно, про наявність чи відсутність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 419 КПК, розглядаючи апеляційну скаргу сторони захисту, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення, належним чином не перевірив викладені у скарзі доводи, не провів ретельного аналізу й оцінки доказів, на які посилався захисник.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
