Судова практика
Для з’ясування чи є відсутність обвинуваченого в судовому засіданні підставою для скасування ухваленого рішення, слід визначити як вона вплинула на реалізацію ним своїх прав
7 вересня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 199/3925/20 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вказував на порушення права засуджених на захист.
Вироком місцевого суду осіб засуджено за ч. 2 ст. 185 КК.
Апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, виключивши з мотивувальної та резолютивної частин посилання суду на самостійне виконання іншого вироку місцевого суду, яким одного з фігурантів засуджено за ч. 1 ст. 185 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що апеляційний суд не дотримався принципу диспозитивності сторін та порушив право засуджених на захист, оскільки судове засідання в суді апеляційної інстанції було проведено за відсутності обвинувачених, а одного з них, окрім того, було позбавлено можливості брати участь у судових дебатах. Також суд видалився до нарадчої кімнати, не надавши обвинуваченим останнього слова.
Читайте також: Допит свідка слідчим суддею за відсутності захисника підозрюваних, участь якого не була обов’язковою, не є порушенням права на захист
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, – також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього КПК або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Читайте також: Нерозгляд судом клопотання засудженого про заміну захисника є істотним порушенням права на захист
З матеріалів кримінального провадження видно, що засуджена брала участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції та виступала в судових дебатах. Вона була повідомлена про дату наступного судового засідання, про що свідчить її власноручний підпис, але до апеляційного суду не з’явилась, про причини своєї неявки не повідомила та не заявляла клопотань про відкладення розгляду справи.
Інший засуджений, будучи належно повідомленим про розгляд провадження в апеляційному суді, надав згоду на проведення з ним відеоконференції. Однак у подальшому він відмовився брати участь у дистанційному судовому засіданні, при цьому жодних клопотань щодо особистої участі в судовому розгляді не заявляв.
Що стосується доводів захисника про те, що апеляційний суд припустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки видалився до нарадчої кімнати, не надавши засудженим виступити з останнім словом, то ч. 5 ст. 405 КПК передбачено, що перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.
Читайте також: Особа не має права брати участь у кримінальному провадженні як захисник, якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї потерпілого
З матеріалів кримінального провадження видно, що засуджені не виступали з останнім словом в апеляційному суді, оскільки вони не брали участі в судовому засіданні, під час якого суд апеляційної інстанції видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
За таких обставин ВС не знайшов підстав вважати, що апеляційний суд порушив права засуджених на захист, позбавивши їх можливості виступити з останнім словом.
Підготував Леонід Лазебний
