Судова практика
Для кваліфікації незаконного зберігання вогнепальної зброї не потрібні докази того, що обвинувачений мав намір її використовувати
27 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 233/5393/20 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора на рішення апеляційного суду, який безпідставно закрив кримінальне провадження.
Місцевий суд визнав фігуранта винуватим та засудив за ч. 1 ст. 263 КК за те, що він за місцем свого проживання, володіючи газовим пістолетом, маючи дозвіл на право його носіння та зберігання, умисно видалив з каналу ствола захисний елемент, внаслідок чого цей газовий пістолет, набув властивостей вогнепальної зброї та став придатним до стрільби. У подальшому зберігав цю зброю у металевому ящику за місцем свого проживання до моменту виявлення під час обшуку у його домоволодінні. На підставі ст. 75 КК його було звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Апеляційний суд скасував цей вирок, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК, дійшовши висновку про недоведеність наявності у обвинуваченого умислу на зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Суд визнав, що попри висновки експерта про ознаки вогнепальної зброї побудовані на експериментальних пострілах виконаних шляхом заряджання пістолета шумовими патронами, металевими кульками з пижуванням паперовим фрагментом з боку дульного зрізу, доказів, що обвинувачений планував, або усвідомлював можливість використовувати свій газовий пістолет у такий спосіб суду не було надано.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що апеляційний суд безпідставно закрив кримінальне провадження щодо фігуранта, оскільки останній при отриманні та продовженні дозволу на зберігання газового пістолету був проінструктований про те, що захисний елемент має постійно перебувати у стволі і здійснення ним пострілу травматичним патроном з викрученим захисним елементом призведе до руйнування пістолета.
Верховний Суд вказав, що апеляційний суд, скасовуючи вирок суду та закриваючи провадження, не вказав, чому оцінка, надана судом першої інстанції всій сукупності доказів, є неправильною.
Читайте також: Щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 КК України)
Натомість, формально посилаючись в ухвалі на ті самі докази, що і суд першої інстанції, апеляційний суд не обґрунтував належним чином свій висновок про відсутність умислу в фігуранта на зберігання вогнепальної зброї.
Крім того, апеляційний суд безпідставно, без наведення в ухвалі належного обґрунтування, відкинув відомості, зазначені у висновку експертизи зброї щодо визнання вилученого в фігуранта пістолета придатним до стрільби, який належить до вогнепальної зброї.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органами досудового розслідування фігурант обвинувачувався у «зберіганні» вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК). В такому обсязі обвинувачення було визнано доведеним судом першої інстанції.
Проте, в ухвалі апеляційний суд при наведенні мотивів щодо відсутності в фігуранта умислу на «зберігання» вогнепальної зброї, безпідставно зазначив про відсутність доказів на підтвердження умислу на «використання» свого газового пістолету, оскільки для доведення винуватості особи у зберіганні зброї не є необхідним встановлення наміру її використання.
Підготував Леонід Лазебний
