Судова практика
Прокурор вищого рівня не має права відкликати прийняту апеляційним судом відмову прокурора від поданої ним апеляційної скарги
14 листопада 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 640/3693/15-к задовольнив частково касаційну скаргу засудженого, вказавши, що розширення кількісного показника меж апеляційного перегляду судового рішення після початку апеляційного розгляду не допускається.
Вироком місцевого суду особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Апеляційний суд скасував вирок у частині призначеного покарання – виключив із мотивувальної частини вироку пом’якшуючу покарання обставину.
У касаційній скарзі засуджений вказував про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які виявилися у здійсненні апеляційного провадження на підставі апеляційної скарги прокурора, від якої він фактично відмовився.
Верховний Суд вказав, що матеріали провадження містять відмову прокурора від поданої ним суду апеляційної інстанції апеляційної скарги.
Читайте також: Наявність в апеляційній скарзі на вирок кількох різних та взаємовиключних вимог є підставою для повернення скарги
Із звукозапису судового засідання апеляційного суду слідує, що вказану відмову прокурора було прийнято та визначено межі апеляційного розгляду з урахуванням поданих потерпілою, представником потерпілого та засудженим апеляційних скарг, наведених ними доводів і мотивів та викладених вимог до апеляційного суду. Більше того, під час вирішення питання щодо прийняття відмови від апеляційної скарги, прокурор, який на той момент підтримував публічне обвинувачення в суді, стверджував про законність вироку місцевого суду та відсутність підстав для його оскарження.
Того ж дня колегія суддів апеляційного суду, заслухавши останнє слово засудженого, видалилася до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції. Після виходу з неї апеляційний суд, порадившись на місці, дійшов висновку про необхідність відновлення з’ясування обставин з метою уточнення обставин, повідомлених стороною захисту у якості даних, які характеризують винну особу.
До початку наступного судового засідання на адресу апеляційного суду надійшов лист першого заступника керівника обласної прокуратури, у якому з посиланням на наказ Генерального прокурора України від 28 березня 2019 р. № 51 порушувалося питання про повернення адресату без розгляду попередньо поданого відклику апеляційної скарги як такого, що поданий у непроцесуальний спосіб.
Апеляційний суд, оцінюючи вказаний лист у ході судового засідання, відмовив у прийнятті відмови прокурора від поданої ним апеляційної скарги та здійснив судове провадження з урахуванням, викладених ним у апеляційній скарзі мотивів та вимог.
Аналіз норм кримінального процесуального закону дає підстави стверджувати, що межі перегляду мають свої кількісні та якісні показники. Якщо кількісний показник обумовлюється кількістю апеляційних скарг, поданих на рішення суду першої інстанції, то якісний показник пов’язаний з доводами, викладеними учасниками кримінального провадження, та їх вимогами до суду апеляційної інстанції, які мають узгоджуватися з положеннями ст. 407 КПК.
Разом з тим прийняття відмови від апеляційної скарги перешкоджає подальшому її розгляду в суді апеляційної інстанції, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 403 КПК, тягне за собою закриття апеляційного провадження.
На відміну від ст. 341 КПК, яка встановлює порядок погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення, відмови від підтримання державного обвинувачення та початку провадження щодо юридичної особи під час судового розгляду, норми глави 31 КПК таке погодження не передбачають.
Не передбачає механізму процесуального впливу з боку прокурорів вищого рівня на прокурора, який відмовляється від поданої ним апеляційної скарги і ст. 36 КПК, відповідно до абзацу другого частини 4 якої, Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, підзаконні нормативно-правові акти, у тому числі накази Генерального прокурора, мають носити організаційний характер, а їх недотримання не може тягнути наслідки процесуального характеру.
З огляду на те, що вирок суду апеляційної інстанції був ухвалений за результатами розгляду апеляційних скарг прокурора, потерпілої та представника потерпілої, при цьому апеляційна скарга представника потерпілої була задоволена, а інші частково задоволені, Верховний Суд не знайшов можливості розмежувати доводи яких саме учасників апеляційного розгляду стали вирішальними для прийняття судового рішення.
Таким чином, розгляд апеляційним судом апеляційної скарги прокурора, який відмовився від неї і така відмова була прийнята, призвів до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що у свою чергу вплинуло на законність ухваленого вироку.
Отже, Верховний Суд скасував вирок апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
