Судова практика
Рішення апеляційного суду, яким виключено з вироку місцевого суду зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, має ухвалюватися у формі вироку
3 квітня 2023 р. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 930/2622/20 погодилася з висновком, викладеним у постанові Третьої судової палати ККС від 12 лютого 2020 р. (справа № 428/6337/18), щодо форми рішення суду апеляційної інстанції за результатами перегляду вироку місцевого суду у разі виключення апеляційним судом із резолютивної частини вироку рішення про застосування ч. 5 ст. 72 КК.
Вироком районного суду фігуранта засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано у строк покарання строк його попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.
Апеляційний суд своєю ухвалою змінив вирок районного суду, виключивши з резолютивної частини вироку застосування положень ч. 5 ст. 72 КК.
Матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника було передано на розгляд Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у зв’язку з тим, що в судовій практиці апеляційних судів, а також й в практиці ККС ВС, існують різні позиції щодо форми викладення рішення суду апеляційної інстанції за результатами перегляду вироку місцевого суду у разі виключення апеляційним судом із резолютивної частини вироку рішення про застосування ч. 5 ст. 72 КК та зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, так як деякі з них постановлені у формі ухвали, а інші – у формі вироку.
Читайте також: У днях може обчислюватися лише строк попереднього ув’язнення для його зарахування у фактично призначене покарання, а не саме покарання
Об’єднана палата вказала, що системний аналіз ст. 408, 420 та 421 КПК вказує на те, що апеляційний суд ухвалює рішення, яким погіршується становище обвинуваченого, у формі вироку, а в решті випадків – у формі ухвали.
Водночас, виключивши з резолютивної частини вироку районного суду рішення про застосування відносно фігуранта положень ч. 5 ст. 72 КК, апеляційний суд погіршив його становище.
Встановлене у ч. 5 ст. 72 КК правило зарахування строку попереднього ув’язнення безпосередньо пов’язане з тим обсягом правообмежень, які особа зазнає у зв’язку із вчиненим злочином, та впливає на призначене покарання шляхом визначення його кінцевої тривалості (збільшення або зменшення такого строку відбування покарання) чи звільнення від його відбування, заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, строки судимості та інші передбачені КК кримінально-правові наслідки для особи. Тобто, вказана норма впливає на кримінально-правове становище засудженої особи (покращує або погіршує його).
Відтак, виключення судом апеляційної інстанції зі строку призначеного фігуранту покарання зарахованого судом першої інстанції періоду його попереднього ув’язнення є тим «іншим випадком», який беззаперечно погіршує правове становище обвинуваченого. Тому, враховуючи приписи ст. 420, 421 КПК, у такому разі рішення апеляційного суду мало бути ухвалено у формі вироку, а не ухвали.
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду, свого рішення взагалі не обґрунтував та не дотримався форми судового рішення, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Відтак, враховуючи системний аналіз ст. 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким виключається з резолютивної частини вироку місцевого суду рішення про застосування відносно особи положень ч. 5 ст. 72 КК, повинно ухвалюватися судом апеляційної інстанції у формі вироку.
З огляду на наведене, Об’єднана палата ухвалу апеляційного суду скасувала і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
