Михайло Смокович: «КАС ВС – це високопрофесійна команда, яка навіть під час війни працює ефективно»

Уже підходячи до приміщення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зловив себе на думці, що востаннє був на суддівських зборах, а саме такі тут мали розпочатися за 15 хвилин, ще до війни, коли життя судове, як узагалі за мирних часів, вирувало і не лише всілякими можливими скандалами, як то щодо екс-голови Верховного Суду В. Князєва, судді Б. Львова, про суддів-колаборантів і згадувати не хочеться – це проросійська нечисть, а й численними здобутками та добрими справами, яких було багато. Подумалося водночас і про те, що судова система загалом усе ж вистояла під час війни, «освоїлася», так би мовити, за період воєнного стану. З останнього і приємного – чув, що в Бородянці (Київщина) за допомогою американської USAІD уже незабаром збудують зовсім нове приміщення тамтешнього райсуду (чи, може, вже міськсуду, бо селище тижнів два тому як стало містом, що теж добре).

Процесуальна діяльність суду

А тепер повернемося до суддівських зборів. Звітував про зроблене за минулий рік голова КАС ВС, керівники судових палат та очільниця секретаріату суду. Порадувала вже сама атмосфера зібрання – дружна й ділова. А слова «максимальне завантаження» та «перенавантаження» звучали тут як щось звичне для цього суду та й, зрештою, всієї адмінсистеми, бо, за словами голови Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича, адмінсуди, зокрема КАС ВС, у цьому «валі справ» постійно, забезпечуючи фактично 50% розглянутих справ усього Верховного Суду.

Читайте також: Необхідність усвідомленого правового регулювання в інформаційно-комунікаційній сфері

Щодо процесуальної діяльності суду, то вона завжди визначає суть роботи будь-якої судової установи. Так от, як прозвучало, в підтвердження сказаних мною вище слів, за 6 років (з 2018 до 2023 рр.) на розгляд КАС ВС надійшло 279 696 справ і матеріалів, розглянуто 271 590. З них по суті – 77 580 або 29% загальної їх кількості. І ця тенденція є сталою та незмінною протягом усього часу діяльності Верховного Суду, на чому наголосив М. Смокович, відзначивши при тому «потужну роботу суду в 2023 році». ЇЇ результатом стала рекордна цифра справ, які лишилися нерозглянутими. Вона є найменшою за весь період діяльності КАС ВС. А загалом упродовж січня – грудня 2023-го на розгляді в КАС ВС перебувало 55 500 справ і матеріалів, з урахуванням тих, які не були розглянуті на початок звітного року.

Мова в даному випадку йшла й про справи і матеріали, передані ще з Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, яких суд отримав на початку діяльності 42 тис. Таким чином, суд впорався з «подоланням» залишків справ, отриманих із ВС та ВАСУ. За словами Михайла Смоковича, це досить добре, зважаючи на те, що в розгляді кожної справи важливі строки самого розгляду. Ця патетика голови суду пояснювалася досить просто: вони, строки розгляду, а точніше їх недотримання, за відсутності належного обґрунтування того, чому так сталося, є підставою для констатації Європейським судом з прав людини порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), у випадку подання відповідної обґрунтованої заяви до ЄСПЛ.

Із 54 566 нових надходжень, станом на 1 січня 2024 року не розглянутими лишилися 6 901 справ та матеріалів (цей показник, як прозвучало, в кількісному вимірі є рекордним для суду в позитивному зрізі, бо це найменший залишок порівняно з попередніми роками його діяльності і взагалі за час роботи ВАСУ і КАС ВС (18 років). А загалом у 2023 році судді КАС ВС розглянули 48 183 справи та матеріали (з яких 8 054 по суті), що становить 87% від загальної кількості справ і матеріалів, що перебували на розгляді. Із них переважну більшість, а саме 99%, складають справи та матеріали, розглянуті як судом касаційної інстанції.

Утомлювати далі цифрами читачів ЮВУ ми не будемо, а спробуємо поглянути на інші аспекти діяльності суду й суддів, яких наразі в суді 41, при тому, що у ВАСУ свого часу їх було, як прозвучало, за 80-т.

Забезпечення єдності судової практики

Зрештою, це одне з головних завдань Верховного Суду. Механізми його втілення, як відомо, передбачені національним законодавством, яке, за словами суддів, не зазнало змін, порівняно з 2020 роком. По-перше, йдеться про застосування процесуального механізму розгляду справи палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. Саме виникнення потреби відступити від раніше сформованої позиції є підставою для передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати або ВП ВС (стаття 346 КАС України). Таким чином упродовж 2023-го на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів як колегії передано 6 справ. З урахуванням нерозглянутих станом на 1 січня минулого року перебувало на розгляді 7 справ, з них розглянуто 6 – за касаційними скаргами.

Читайте також: Рішення щодо арешту майна, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку

Таким же чином розглядалися справи щодо захисту соціальних прав та щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян. Загалом же, за словами доповідача, станом на 1 січня судовими палатами як колегіями не розглянуто лише 8 справ, об’єднаною палатою – 3. Тут варто додати, що ця палата, що підтвердила і її секретар Раїса Ханова, виконує в суді ту ж саму роль, що й КАС ВС у Верховному Суді, – більшість справ які надходять до суду, – припадає на суддів саме даної палати.

Важливу роль для єдності судової практики відіграє й інститут зразкової справи. Як наголосив М. Смокович, протягом шести років, з часу його законодавчого запровадження в адміністративне судочинство (15 грудня 2017 р.) для сприяння забезпечення єдності правозастосовної практики було прийнято 26 зразкових рішень, які в своїй більшості стосуються чутливих питань соціального або пенсійного забезпечення. Більшість моїх співрозмовників-суддів підтвердили слова свого очільника, назвавши таку практику «доволі ефективною».

Свою позитивну роль у цьому контексті відіграла й науково-практична та методична робота КАС ВС. Суд активно співпрацював із Науково-консультативною радою (далі – НКР), яка створена при Верховному Суді, надіславши до неї загалом 6 запитів про надання наукового висновку. Протягом звітного року у відповідь на надіслані запити надійшло 14 наукових висновків. А з метою забезпечення окружних та апеляційних адміністративних судів інформаційноаналітичними матеріалами з питань правозастосування з метою підвищення якості судочинства, у 2023 році КАС ВС, як прозвучало, було підготовлено й надіслано до суддів 39 інформаційних листів про справи, розглянуті об’єднаною судовою палатою та судовими палатами КАС ВС, про передачу справ на розгляд палати, об’єднаної палати, про актуальні правові позиції ВС. Окрім того, проведено 9 онлайн нарад з головами окружних та апеляційних адміністративних судів, предметом яких, серед іншого, були й питання правозастосування. Також відбулася розширена робоча зустріч, присвячена актуальним питанням адміністративних судів за участі голови ВС, секретарів судових палат КАСу, голів окружних та апеляційних адміністративних судів, керівництва Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, та Ради суддів України.

Підкреслив Михайло Смокович у своєму звіті й «глибку співпрацю» КАС ВС з Національною школою суддів України. Як прозвучало, більшість із суддів співпрацювали з НШСУ в якості викладачів (тренерів) у навчальних заходах для суддів та працівників апаратів судів та/ або розробників матеріалів навчальних курсів школи, серед яких, зокрема, такі навчальні курси, як «Розгляд спорів щодо публічних закупівель адміністративними судами», «Підстави відкриття зразкової справи. Формування та реалізація зразкової справи в судовій практиці», «Доступ до публічної інформації: актуальна судова практика та проблеми правозастосування», «Проблеми ефективного судового захисту в адміністративному судочинстві», «Особливості розгляду адміністративних спорів, пов’язаних із застосуванням податкового та митного законодавства» та інші.

Читайте також: Реалії захисту інтересів військових та ветеранів в Україні

Відзначалася й активна роль у діяльності суду відіграє й суддівське самоврядування і саме як активний контрольно-дорадчий орган. Підтримувалася керівництвом й участь суддів у науковопрактичних заходах. Як зазначив М. Смокович з цього приводу, «якщо судова практика – це зміст буденної роботи судді, то участь у розвитку теорії права є супутньою, а для суддів ВС – бажаною діяльністю, яка здійснювалася в 2023 році через платформи комунікації з іншими суддями, провідними науковцями, фахівцями права та суддями (суддями у відставці) іноземних держав у формі конференцій, круглих столів, форумів, тренінгів, семінарів тощо. Підкреслювалася й важливість співпраці з іноземними колегами, «бо це напрацювання нового досвіду», як зазначила після зборів одна з моїх співрозмовниць.

Замість післямови

Насамкінець, замість якихось традиційних уже повчань і настанов судовій спільноті, важливості реформи й того, чого від судів чекає українська громада, розповім про одну приємну зустріч прямо під час зборів. Свого часу, десь на початку 2000-х я познайомився з тоді ще зовсім молодим науковцем, доктором юридичних наук Володимиром Бевзенком. Відтоді він став нашим активним автором – і газети, і наукових видань видавництва «Юрінком Інтер». Приїхав він до Києва з Херсонщини, далі була Волинь (Луцьк), де викладав у тамтешньому університеті, знову Київ – тепер уже юрфак університету імені Тараса Шевченка. Опісля був конкурс у КАС ВС і Володимир Бевзенко стає суддею цього суду. Все тут складалося добре, оскільки був (і є) людиною фахово підготовленою й здібною. А далі, як і для всієї України, був страшний ранок 24 лютого 2022-го – війна. І Володимир, не сказавши у військкоматі, що є суддею й має відповідну бронь, пішов на фронт. Боронив свою Херсонщину від агресора. А його колеги судді допомагали – як могли, – і фінансово, і матеріально (автотехнікою, спорядженням та продуктами). Це стосувалося як частини, де воював В. Бевзенко, так і фронту загалом. То була суддівська зв’язка тилу й фронту, натхненником якої став голова КАС ВС Михайло Смокович, якого сміливо можна назвати суддею-волонтером. Тепер от ці суддівські збори й ця зустріч із Володимиром Бевзенком, уже суддею-фронтовиком і просто порядним українцем.

Федір Іллюк,
ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути