Думка експерта
Бюро економічної безпеки: як зміниться взаємодія держави з платниками податків?
Згідно з результатами дослідження аудиторської компанії PwC, в Україні за 2019–2020 роки 51% організацій постраждали від шахрайства. Лідером серед економічних злочинів стало незаконне привласнення майна — його назвали 47% опитаних.
Найпоширеніші економічні злочини
До переліку найпоширеніших економічних злочинів також увійшли хабарництво й корупція, шахрайство з боку клієнтів, кіберзлочини та шахрайство у сфері закупівель.
За даними відомчої статистики Міністерства внутрішніх справ, за підсумками 2020 року за результатами розгляду 3 908 кримінальних проваджень у сфері корупції встановлено суму матеріальних збитків державі внаслідок економічної злочинності в розмірі 3,025 млрд гривень. А за розрахунками Міністерства економіки, рівень тіньової економіки в січні–вересні 2020 року зріс на 3 відсоткові пункти в порівнянні з 2019 роком і становив 31% ВВП.
Кримінальні провадження у сфері державних фінансів розслідують МВС, прокуратура та Служба безпеки. Ця розпорошеність на фоні наведеної статистики викликала невдоволення з боку бізнесу та Міжнародного валютного фонду. Шляхом вирішення проблеми став новий закон, ухвалений депутатами Верховної Ради. Згідно з ним, запобіганням та протидією кримінальним правопорушенням у галузі економіки та фінансів держави віднині займатиметься єдиний орган.
Дванадцятого травня Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Бюро економічної безпеки, яке покликане замінити податкову міліцію, економічні підрозділи Нацполіції і так званий департамент «К» СБУ.
Як відбуватиметься взаємодія держави з підприємцями після ухвалення нового закону? Чи не стане відновлення перевірок бізнесу поверненням «масок-шоу»? Які принципи якісного регулювання в законодавстві стануть запобіжниками можливих зловживань?
Реформа податкової міліції
Боротьбою з податковими правопорушеннями в Україні тривалий час займалася Податкова міліція — підрозділ ДФС. Вона ж була органом досудового розслідування в справах про ухилення від оподаткування та порушення в бюджетній сфері.
Податкову міліцію звинувачували в тиску, зловживанні силовими повноваженнями та використанні «схем». За роки діяльності вона отримала неофіційний статус найбільшого ворога українського бізнесу.
Проблема ліквідації податкової міліції гостро постала після Революції Гідності в 2014 році. Проте лише в січні 2021 року Верховна Рада схвалила проект закону «Про Бюро економічної безпеки України». Доцільність його створення пояснюють плутаниною в розподілі справ між трьома слідчими органами та їхньою низькою ефективністю роботи. Автори законопроекту в пояснювальній записці зазначали, що надзвичайно мала кількість порушених податковою міліцією, СБУ та Нацполіцією справ доходила до суду, ще менше підтверджували провину тих, кого підозрювали в економічних злочинах. Так, у 2019 році було зареєстровано 1 287 кримінальних проваджень щодо ухилення від сплати податків. У той же час реальних судових рішень було тільки 18, з них обвинувальних — лише десять.
У тому ж році йшла активна робота над законопроектом про Службу фінансових розслідувань. Його було ухвалено в першому читанні, але пізніше відхилено та знято з розгляду. Далі депутатський корпус почав працювати над законопроектом про Бюро економічної безпеки. Його й ухвалили.
Ключове про бюро
БЕБ, як відомо, має почати роботу у вересні 2021 року. Бюро опікуватиметься ухиленням від сплати податків та злочинами, пов’язаними з економікою і фінансами. Від нового органу очікують зменшення частки тіньового бізнесу в Україні, збільшення надходжень податків та зборів, оптимізації структури правоохоронних органів та скорочення кількості працівників, що протидіють злочинності у сфері фінансів. Також очікується, що БЕБ розбиратиметься з економічними правопорушеннями мовою цифр, а не силовими методами. «Співробітники бюро надаватимуть рекомендації державним органам з метою підвищення ефективності ухвалення ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки», — йдеться в тексті закону.
Що потрібно для успішної роботи нового органу? Найперше, думається, його професійність. Так, директора Бюро економічної безпеки обиратиме на відкритому конкурсі комісія, яка складатиметься з представників, делегованих Верховною Радою, урядом та президентом. Загалом у центральному та регіональних підрозділах БЕБ працюватиме 4 тисяч працівників. Вони також обиратимуться за допомогою конкурсу, що не дозволить дискредитованим працівникам з податкової міліції перейти на нову роботу. Співробітники бюро поділятимуться на аналітиків та детективів. Перші будуть аналізувати інформацію про розрахунки компаній, вивчатимуть фінансові показники та попереджатимуть злочини. Детективи ж розслідуватимуть виявлені злочини. Вони отримуватимуть спеціальні звання, аналогічні поліцейським, а їхня мінімальна зарплата становитиме 20 прожиткових мінімумів (у 2021 році — 45,4 тисяч гривень). У 2021 році на фінансування бюро в бюджеті закладено 587 млн грн. При БЕБ діятиме Рада громадського контролю, яка стежитиме за його діяльністю, зокрема, розглядатиме звіт директора бюро та надаватиме свій висновок.
У перехідний період кримінальні провадження Податкової міліції передадуть Генеральній прокуратурі, щоб уникнути колапсу в системі.
Повноваження БЕБ: чи варто непокоїтися?
Один із ключових принципів регуляторної політики — передбачуваність роботи нового органу — став головним акцентом для представників бізнесу, долучених до розробки та обговорення даного законопроекту.
Із цим традиційно виникли проблеми, і ясності в питанні поки що немає. Новому правоохоронному органу досі не дали остаточних повноважень. Для цього депутати мають ухвалити ще спеціальні зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, говорить партнер юридичної фірми «Вaсиль Кiciль i партнери» Hазар Kульчицький. «Пропозиції вже є і перспектива їх впровадження, м’яко кажучи, насторожує», — зазначає юрист. Зокрема, пропонуються зміни до 212-ї статті Кримінального кодексу «Ухилення від сплати податків». Депутати хочуть збільшити штраф за цей злочин і ввести кримінальну відповідальність за нього до семи років ув’язнення. «Перспектива ув’язнювати підприємців до семи років є тривожним сигналом. Це означає, що держава змінює пріоритети. Тепер вона не стільки хоче отримати свої податки, скільки прагне мати можливість карати підприємців тюремним строком», — додає Н. Kульчицький.
Інша пропозиція депутатів передбачає до 12 років в’язниці за незаконне відшкодування ПДВ або безпідставне подання заяви на відшкодування цього податку. «Якщо зараз ПДВ просто не відшкодовують тим, у кого немає для цього підстав, то нова стаття може стати реальним приводом для того, аби «посадити» підприємця за подання недостовірної декларації. «Усіх собак вішатимуть» лише на бізнесмена. Що це, як не зміщення акцентів і вигороджування державної системи?» — каже правозахисник.
Крім того, окремим співробітникам БЕБ нададуть широкі повноваження щодо використання спеціальних засобів, у тому числі вогнепальної зброї. Європейська бізнес-асоціація свого часу попереджала, що це може бути використано для тиску на бізнес та продовження сумнозвісних традицій на зразок «масок-шоу». «Ми вважаємо, що саме ці рудиментарні норми створюють сприятливе середовище для зловживання службовим становищем та перевищення повноважень», — заявили в асоціації. Також за оперативними підрозділами БЕБ закріплюються повноваження щодо здійснення негласних слідчих дій. Асоціація вважає, що це суперечить основним задекларованим принципам влади: спрощення ведення бізнесу та неприпустимість тиску на суб’єктів господарювання. Згаданий Назар Kульчицький попереджає, що пропозиції законодавців знімають відповідальність із податківців та митників і спрямовані проти підприємців та імпортерів. «Підвищення важкості перелічених злочинів дає правоохоронцям дві основні можливості. Перша — проведення негласних слідчих дій щодо фігурантів (прослуховування, аудіо- та відеоконтроль), друга — можливість арешту й тримання людини під вартою, щоб її можна було шантажувати», — наголосив він. Натомість у Спілці українських підприємців все ж сподіваються, що бюро стане якісно новим органом, адже, на відміну від податкової міліції чи СБУ, воно займатиметься переважно аналітичною роботою.
Як БЕБ вплине на бізнес загалом?
За даними парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, у 2019 році в Україні щодня проводилося 183 арешти майнових об’єктів та 200 обшуків. У результаті за рік відбулося 67 тисяч арештів майнових об’єктів та 70 тис. обшуків. Силовики та податківці спочатку порушували фіктивні кримінальні справи, а потім пропонували підприємцям незаконні методи їх закриття. За словами авторів законопроекту, з появою БЕБ у країні має зменшитися тиск на бізнес. «Новий орган буде аналітичним і виявлятиме системні злочини. Він працюватиме з базами даних, а не займатиметься оперативно-розшуковими заходами чи проведенням обшуків в офісах», — говорить голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Висновки
Автори законопроекту стверджують, що створення Бюро економічної безпеки є логічним продовженням реформи правоохоронних органів у дусі створення Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань. За словами депутатів, дерегуляція у вигляді об’єднання функцій податкової міліції, економічного департаменту Служби безпеки і прокуратури в розслідуванні фінансових та податкових злочинів зменшить тиск на бізнес. Цьому сприятиме, зокрема, зміна функції інституції зі слідчої на аналітичну.
Натомість бізнес-асоціації та незалежні експерти попереджають, що деякі повноваження, якими наділене БЕБ, дозволять представникам держави займатися тиском на сумлінних підприємців. Більше того, зміни, якими пропонується доповнити текст закону, розширюють повноваження детективів. Вони зможуть проводити слідчі дії з використанням вогнепальної зброї та арештовувати бізнесменів. Відтак закон про створення БЕБ викликає побоювання й щодо дотримання принципів якісного регулювання. Відкритими, зокрема, залишаються питання про невтручання держави в справи бізнесу через повноваження.
Отже, за умови низького рівня довіри підприємців до державних органів новостворене бюро може або посилити це ставлення, або послабити його. Головним невідомим у цьому рівнянні залишається прозорість ухвалення рішень усередині БЕБ.
Анна РОДІЧКІНА,
експерт
Джерело: Юридичний вісник України
