Космічне партнерство України і США: міжнародна правнича дипломатія в дії

Петро БІЛЕНЧУК, професор
Національного авіаційного університету

Світлана ГРЕЧАНЮК-САМОЙЛОВА, старший викладач Національного авіаційного університету

“Скуштувати свободу польоту, ти завжди будеш ходити по землі, дивлячись у небо.”
Леонардо да Вінчі

Нещодавно в нашій державі за підтримки Посольства США в Україні з офіційним візитом перебувала Гайдемарі (Гайде-Марія) Стефанишин-Пайпер — американська астронавтка й українка за походженням. Це вже її другі відвідини України. Цього разу вона виступила з лекціями в освітніх навчальних закладах і наукових установах авіакосмічної галузі в Харкові, Києві, Житомирі та Львові. Грайдемарі Стефанишин-Пайпер — випускниця одного з найавторитетніших технічних університетів у світі — Массачусетського технологічного інституту (МТІ) та восьма жінка-астронавт NASA, яка здійснила вихід у відкритий космос і брала активну участь у двох космічних місіях до Міжнародної космічної станції (STS-115, STS-126).

У Києві цікава зустріч професорсько- викладацького складу і студентів НАУ та журналістів з астронавткою NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер відбулася в навчальному авіакосмічному комплексі
Національного авіаційного університету.

Міжнародно-правове авіакосмічне співробітництво

Із сивої давнини людина прагнула пізнати втаємничий і загадковий світ небесних тіл, зірок, вдивляючись у заворожуючу далину космічного простору й світоглядну орбіту Місяця та Сонця. Одночасно дослідники обґрунтовували наукові теорії, розробляли засоби, методи і технології освоєння авіакосмічного простору. Такі українські мислителі, як Ю. Кондратюк, С. Корольов, І. Сікорський, В. Челомей, М. Янгель та інші здійснили істотний внесок у розбудову авіакосмічної галузі не лише України, але й світу. Їх мрії були реалізовані в повітроплавальних пристроях, літаках, реактивних космічних носіях, космічних кораблях багаторазового використання, безпілотних польотах до Місяця та найближчих до Землі планет Сонячної системи.

Принагідно варто згадати, що ще в 1908 році студент Київського політехнічного інституту Ігор Сікорський почав працювати над розробкою першого гвинтокрила, який піднявся в небо у 1910 році. Пізніше він розробив аеросани, маленький біплан, «БіС-2», літак С-21 «Гранд», літак «Ілля Муромець», пасажирські авіалайнери, легкі винищувачі, морські розвідники, винищувачі-бомбардувальники, штурмовики,
різні аероплани. Особливо слід виділити літак S-38, вертольоти VS-300 (S-46), гвинтокрили XR-4 (VS-316). Гелікоптер S-58 королева Великої Британії Єлизавета ІІ назвала найкомфортнішим засобом пересування. Окрім англійської королеви гвинтокрилам цієї серії віддають перевагу й американські президенти (Сікорський Ігор Іванович. Людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі. Електронний ресурс. Режим доступу: http://kpi.ua/sikorsky-about.).

Слід також зазначити, що книга українця Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея) «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 р.) принесла йому світову популярність. На космодромі Канаверал у США йому було встановлено пам’ятник. Іменем цього вченого названо астероїд 3084 Кондратюк. Американські астронавти назвали один із кратерів на зворотному боці Місяця ім’ям Кондратюка. Це свідчить, що заслуги Юрія Кондратюка в розробці концептуальних засад освоєння космічного простору заслужено визнані світовою аеро космічною спільнотою.

Водночас відомо, що безпосереднє практичне освоєння людством космосу розпочалося ще наприкінці 50-х років ХХ сто ліття, коли було здійснено запуск першого штучного супутника Землі. А 12 квітня 1961 року вже відбувся перший у світі пілотований орбітальний політ космонавта Ю. Гагаріна, який він здійснив навколо Землі. На відзначення цієї знаменної події в освоєнні дослідниками космосу Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у квітні 2011 року прийняла резолюцію, якою офіційно оголосила 12 квітня Міжнародним днем польоту людини в космічний простір.

У ХХ столітті освоєння космосу набирало нових злетів — це і перший вихід у космічний простір радянського космонавта О. Леоновим (1965 р.), а також перші кроки американських астронавтів Н. Армстронга і Е. Олдріна на поверхні Місяця (1969 р.), стикування в космічному просторі орбітальних космічних кораблів у рамках спільного науково-дослідного проекту «Союз-Аполло» (1975 р.) та багато інших творчих здобутків, надбань і пріоритетів в аерокосмічній галузі.

Слід також згадати, що 12–15 серпня 1962 року свій перший космічний політ на космічному кораблі «Восток-4» здійснив перший космонавт- українець Павло Попович, уродженець містечка Узин з Білоцерківщини.

Із часом космічна ера вимагала розбудовувати авіакосмічну галузь в багатьох країнах світу. Фактично лідируючі позиції в галузі освоєння космосу в 60– 70 роках ХХ століття займали СРСР і США, які запускали багато штучних супутників Землі.

В даний час кількість космічних держав значно збільшилася, розширилася й сфера пізнання космічного простору. А сама космічна діяльність сьогодні значно розширила свої можливості — це не тільки наукові космічні дослідження, створення та застосування космічної техніки, використання космічного простору в безпекових державотворчих цілях. Космічна галузь у даний час активно комерціалізується, оскільки з’явився приватний сектор у пізнанні космічного простору у вигляді космічного туризму тощо. Загалом, на сьогоднішній день у космосі вже побувало понад 500 землян.

Наразі космічна діяльність дозволяє вирішувати ряд надзвичайно важливих для землян завдань, як глобальних, так і національних. Уже сьогодні це дозволяє дистанційно здійснювати зондування Землі, аналізувати тенденції змін клімату, прогнозувати можливе настання стихійних явищ та реальні можливості природокористування й екології, охорони здоров’я, використовувати космічний простір для реалізації завдань у галузі навігації, телекомунікації, впровадження різного роду грід-систем і ноотехнологій.

Україна і космос

Відомо, що Україна теж не стоїть осторонь, оскільки є визнаною космічною державою світу та знаходиться в фарватері інновацій з розробки новітніх космічних технологій, ракет-носіїв, космічних апаратів та наданні якісних космічних послуг. Здобутки й надбання України в ракетно-космічній галузі надзвичайно цінні, що дозволило їй разом із США, Норвегією і Росією взяти участь в унікальному міжнародному проекті «Морський старт» для запуску в Тихому океані космічних супутників різного цільового призначення. Перший український космонавт Леонід Каденюк з нашим прапором здійснив політ на американському шатлі «Колумбія» («Спейс Шатл Колумбія») (з 19 листопада по 5 грудня 1997 року).

Вдруге український прапор побував у космосі завдячуючи видатній жінці з українським корінням, австронавці NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Слід зазначити, що ця жінка не лише піднялася в небо, виходила у відкритий космос, встановлюючи сонячні батареї, а ще й двічі побувала на Міжнародній космічній станції і є однією з найкращих астронавтів NASA.

Досягнення України в освоєнні космічного простору є вагомим і значним, оскільки фахівці нашої країни беруть участь у міжнародних космічних проектах, розробці новітніх ракетних носіїв TAMRUS 2 та VEGA.

Про наші можливості і здобутки в цій царині свідчать і дані про те, що тільки в період незалежності України її аерокосмічна галузь розробила й запустила 27 космічних апаратів, 140 ракет-носіїв, які стартували з шести космодромів світу. На космічній орбіті сьогодні перебувають три супутники українського виробництва — «Січ-1», «Січ-1М», «Січ-2», які дистанційно з космосу здійснюють зондування Землі.

У 2014 році фахівцями Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського був розроблений і виведений на космічну орбіту перший нано-супутник — PolyITAN-1. А через три роки наші фахівці запустили й вивели на навколоземну орбіту і другий аналогічний супутник Землі. Дві українські команди в 2017 році увійшли в Топ-25 конкурсу NASA, які розробили проект «земної» моделі орбітальної станції й запропонували концепцію розумного поселення в космічному просторі.

Вузівська освіта і наука теж не стоїть осторонь дослідження аерокосмічної галузі. Так, наприклад, Національне агентство США з аеронавтики і досліджень космічного простору «NASA Incubatorin novation program» спільно із Національним авіаційним університетом за безпосередньої підтримки ректора, професора Володимира Ісаєнка, 19— 21 жовтня 2018 року провели міжнародний Хакатон «NASA SpaceAppChallenge», який відбувся у Києві вже втретє. А 22–24 вересня 2020 року планується проведення ІХ Всесвітнього конгресу «Авіація в ХХІ столітті» — «Безпека авіації та космічні технології».

Національне і міжнародне авіакосмічне та міжпланетне право в новому тисячолітті

Очевидно, що Україна є не просто космічною державою з надзвичайно багатим надбанням у минулому. Наявність потужної системи аерокосмічної вузівської освіти і науки, які є в Києві, Харкові, Житомирі та в інших містах країни свідчить, що Україна володіє надійним інтелектуальним і ресурсним потенціалом на її подальший розвиток у майбутньому. Ці фактори зумовили стрімкий розвиток повітряного права, національного космічного права та міждержавного космічного права в нашій державі.

Усе більше використання в сучасному світі повітряного простору сприяло формуванню повітряного права в Україні. На сьогодні воно містить правові норми і правові категорії, які утворюють нову якість відносин щодо використання нашого повітряного простору. Початок формування повітряного права в Україні пов’язано із прийняттям «Правил про повітряні пересування в повітряному просторі над територіями РРФСР і її територіальними водами», що були прийняті ще 17 січня1921 року і Повітряного кодексу, затвердженого 27 квітня 1932 року.

Початок формування норм космічного права датується груднем 1958 року, а саме резолюцією Генеральної асамблеї ООН, яка підкреслювала не тільки спільну зацікавленість людства в космічному просторі, а й необхідність обговорення ООН проблем у сфері правового регулювання відносин, які можуть виникати при дослідженні космічного простору (Міжнародне право: підручник. К.: КНТ, 2009. с. 379). Запуск першого штучного супутника Землі, перший політ у космос 12 квітня 1961 р. людини зумовили початок формування міжнародного космічного права. Фактично з цього часу й виникла необхідність дослідження правового регулювання космічної діяльності.

Сьогодні наукові дослідження в галузі національного і міждержавного космічного права здійснюють такі українські освітяни, науковці і практики аерокосмічної галузі, як І. П. Андрушко, О. В. Бєглий, І. Д. Дячук, Ю. С. Клименко, Н. Д. Красіліч, Е. І. Кузнєцов, С. В. Кузнєцова, Н. Р. Малишева, Д. Ю. Настенко, В. В. Семеняка, Ю. С. Шемшученко, Я. С. Яцків та інші. Вони розробляють механізми реалізації норм міждержавного і національного космічного права з метою вдосконалення міжнародного співробітництва в галузі дослідження й використання космічного простору. З цією метою у 1998 році в Україні було утворено спеціальну дослідницьку установу — Міжнародний центр космічного права на базі провідного наукового правничого закладу нашої держави — Інституту держави і права НАН України імені В. М. Корецького.

Відомо, що космос — це синонім астрономічного визначення Всесвіту. Науковці розрізняють далекий космос — це світ зірок і галактик, і ближній космос, що включає «навколоземний» простір. Тому освоєння космічного простору привело до суттєвих змін у наукових і державотворчих підходах до забезпечення міжнародного правопорядку. Усе це й стало однією з причин виникнення одного з важливих наукових напрямів міжнародного права — міждержавного космічного права. Одним із результатів творчих досліджень науковців є те, що в Україні був опублікований перший підручник з міжнародного і національного космічного права (Шемшученко Ю. С. Космічне право: підручник. К.: Видавництво «Юридична думка», 2012. 280 с.).

Космічна діяльність у новому тисячолітті: стратегія і тактика міждержавного партнерства між США і Україною

Нещодавно в Національному авіаційному університеті (НАУ) відбувся справді непересічний захід. До університету приїхала легендарна жінка — згадана Гайдемарі Стефанишин-Пайпер. Про її українське коріння ми вже говорили. Відтак її зацікавленість Україною не випадкова. Її батько родом із Львівщини. Свого часу він емігрував до Америки. Тож майбутня підкорювачка космосу народилася вже у США.

Щодо цьогорічного приїзду Гайдемарі Стефанишин-Пайпер в Україну, то привід для цього був справді вагомий — Всесвітній тиждень космосу, що відзначали в усьому світі з 4 по 10 жовтня і який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 11 лютого 2000 року. Візит такої почесної гості відбувся за підтримки Посольства США в Україні, Державного космічного агентства, Ради молодих працівників космічної галузі, а також завдячуючи неабиякій зацікавленості студентів і керівництва авіаційного університету. Ось і стало можливим організувати цю зустріч у стінах НАУ. Майданчик для спілкування з аудиторією був обраний відповідний і надзвичайно тематичний — навчально-дослідницький ангар в 11 корпусі вищого навчального закладу. Адже саме там розташовані справжні зразки деяких видів літаків і вертольотів, що на даний час використовуються як наочні практичні посібники при професійній підготовці студентів університету. Тож локація була підібрана більш ніж вдало. На зустрічі з астронавткою були присутні не лише студенти й керівництво НАУ, але й представники друкованих ЗМІ та провідних телеканалів України.

Гайді-Мері — надзвичайна жінка — проста, щира, привітна у спілкуванні. Як вказувалося саме вона стала другою людиною, яка під час перебування в космосі розгорнула на орбіті прапор України. Додамо й те, що вона нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, а в 2007 році стала лауреаткою Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать».

Її автобіографічну розповідь про навчання в Массачусетському технологічному інституті, вступ до Військово-морських сил США і проходження навчання у Вишкільному центрі рятувальних і підводних операцій ВМС (Панама-Сіті, штат Флорида), вступ до групи астронавтів NASA у 1996 році, а також безпосередньо про космічні польоти присутні слухали із захопленням. Хоча вона й зізналася, що не мріяла бути астронавтом — так розпорядилася доля. Гайдемарі Стефанишин-Пайпер була на навколоземній орбіті два рази. Перший політ відбувся у 2006 році з 9 по 21 вересня. Час перебування в космосі під час цієї подорожі становив 11 днів 19 годин 6 хвилин та 35 секунд. Другий космічний політ наша героїня здійснила в складі екіпажу «Індевор», куди входило загалом 7 астронавтів. Плановий політ тривав 14 діб. На орбіті займалася ремонтними роботами, заміною та встановленням сонячних батарей на МКС. Виконала два виходи у відкритий космос.

Але згадувала Гайдемарі не тільки робочі моменти. Був у космосі час і на відпочинок та спілкування. Як згадує, вона свій вільний час теж використовувала з користю для себе й інших, зокрема, фотографувала поверхню Землі, є в її архіві космічні фото України й Києва. Загалом Гайдемарі — восьма жінка-астронавт NASA, що здійснила вихід у відкритий космос.

Після своєї вражаючої презентації та розповіді охоче спілкувалася зі студентами НАУ. Допитлива у нас молодь. Було задано понад 20 запитань на різні теми, але всі вони були пов’язані з космічною галуззю, перспективами польоту на Марс і Місяць, порядком підготовки астронавтів у космічному центрі США NASA. Адже космос — це завжди цікаво, захопливо і втаємничено. І на всі ці запитання Гайдемарі дала відповіді, а сама атмосфера була дружньою й невимушеною. Тож час пролетів дуже швидко.

Додамо, що під час цієї захопливої, унікальної, дивовижної творчої зустрічі один із її учасників — Микола Малій, директор правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ», мав нагоду не лише поспілкуватися з відомою астронавткою NASA Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, але й подарувати свою наукову працю «Космічна й електронна кіберзлочинність: загрози і виклики нового тисячоліття», яка опублікована в провідному правничому часописі нашої держави «Юридичному віснику України», а також власне монографічне дослідження «Конвергенція сонячного суспільства знань: креативна освіта і цивілізаційний розвиток. К., 2019. 416 с.», в якому використані, в тому числі, й матеріали провідних науковців США.

По завершенні зустрічі Гайдемарі Стефанишин-Пайпер охоче роздавала автографи, фотографувалася, робила селфі, давала інтерв’ю. А наостанок побажала студентству НАУ творити власну історію формування щастя, радості, довголіття, заможності, добробуту, багатства й зиску. І ця доленосна зустріч свідчить, що нам є куди прагнути і на кого рівнятися.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути