Володимир Василенко: «Дуже часто поліція та суди діють не як правоохоронні, а як правопорушні органи»…

Після створення нових антикорупційних органів в Україні Верховна Рада, Кабінет Міністрів та Президент мали призначити своїх членів у комісію зовнішнього контролю з аудиту ефективності роботи Національного антикорупційного бюро України. Втім обрання члена комісії від Верховної Ради зривалося кілька разів. Нарешті в червні минулого року в ЄС висловили стурбованість політизацією процесу призначення аудиторів НАБУ. І лише за рік народні депутати спромоглися таки визначитися з кандидатурою від Верховної Ради. Аудитором НАБУ став відомий правознавець-міжнародник, доктор юридичних наук Володимир Василенко, який свого часу був суддею Міжнародного трибуналу по колишній Югославії, представником України в Раді ООН з прав людини. УНІАН поспілкувався з ним після результативного голосування парламенту. Володимир Василенко розповів, у чому полягає мета аудиту антикорупційних органів, та якою він бачить свою місію на посаді аудитора.

— Володимире Андрійовичу, в четвер Верховна Рада призначила Вас у склад комісії зовнішнього контролю по незалежній оцінці (аудиту) ефективності діяльності НАБУ. Вас вітати з цим призначенням чи співчувати?

— Ви правильно ставите питання. Певно, мені, скоріше, слід висловлювати співчуття ніж вітання.

— Чому?

— Це не творча робота. У мене мета яка? Подивитись, що відбувається, і якось сприяти уникненню такої ворожої конкуренції між різними правоохоронними антикорупційними органами.

— Ви маєте на увазі припинити протистояння між САП і НАБУ, які ми всі спостерігали в минулому році?

— Так. І це теж…

— У чому взагалі полягає роль аудиторів і яка кінцева мета аудиту НАБУ?

— Тут важко відповісти одним словом. Можу сказати, що мій інтерес полягає в тому, щоб зробити все так, аби НАБУ нормально функціонувало, щоб не було штучних претензій до нього. А з іншого боку, щоб діяльність бюро відбувалася в рамках закону й була ефективною. Тобто я бачу своє завдання як оцінку діяльності цієї інституції.

Наприклад, якщо ми беремо поліцію або суди, дуже часто ці органи діють не як правоохоронні, а як правопорушні, адже вони не завжди працюють у рамках Конституції і законів… НАБУ покликане відстоювати законність, тому й сама діяльність бюро повинна бути до деякої міри стальною, відбуватися в рамках закону. З іншого боку, це відомство повинно бути оперативно та інституційно незалежним. І це одне, як я розумію, із завдань аудиторів — визначити, чи завжди вони діють як інституційно й оперативно незалежна інстанція.

— Після створення антикорупційних органів суспільство очікувало резонансних «посадок». Але за кілька минулих років не було ані гучних процесів, ані гучних вироків. Ба більше, деякі фігуранти справ НАБУ звертаються в європейські суди. І що робити, якщо рішення будуть не на користь НАБУ і, як результат, України?

— Я бачу це так: якщо будь-який правоохоронний орган дотримується законів, а закони наші відповідають міжнародним стандартам, то тоді ця проблема взагалі не повинна виникати. А якщо правоохоронний орган порушує законність, тоді й виникають неприємності, пов’язані з рішеннями Європейського суду з прав людини.

— Чи відстежували Ви практику роботи антикорупційних органів у світі? Нам часто приводять як приклад Румунію, але там немає спеціального аудиту для їх антикорупційного бюро. Просто керівництво цього органу раз на рік публічно звітує…

— Я не вивчав ці питання. Але загалом у Румунії вирішили, що будуть робити саме так, що цього — досить. В Україні вирішили по-іншому. До речі, в нас у законі передбачено, що керівництво НАБУ теж звітує кожні півроку. І цей звіт повинна схвалити Верховна Рада. А, крім того, ця робота повинна бути ще й контрольована аудиторами.

— Іншими словами, результати аудиту комісія буде передавати до Верховної Ради?

— Так, принаймні, записано в законі.

— Тобто, якщо будуть якісь «проколи» в роботі НАБУ, якщо керівництво цього органу повинно бути звільнене, то кінцеве рішення все одно за Верховною Радою?

— Я бачу так. Вважаю, що в справах НАБУ і в їх розслідуванні має бути відсутнім вибірковий і політизований підхід. Не може бути порушена справа для того, щоб отримати хабар або чинити політичний вплив.

— А існують якісь кінцеві строки аудиту? Адже три людини повинні будуть проаналізувати сотні справ НАБУ…

— Відповідно до закону, комісія обирається на рік. Тобто логіка підказує, що вона повинна вивчити діяльність НАБУ, яка теж відбувалася протягом року.

— Але зараз ситуація така, що вивчити доведеться справи за декілька років?

— Сьогодні склалася ненормальна ситуація. Бо формально НАБУ почало працювати з квітня 2015 року, а зараз надворі вже середина 2018-го. Вони, звісно, робили звіти, але їх ніхто не контролював і ніхто не перевіряв. Тому постає цілком практичне питання: з якого періоду проводити зараз аудит? А справ там багато. За їхньою статистикою — приблизно 700. Щоб кваліфіковано й сумлінно провести їх аналіз, року буде замало. Тому, мені здається, треба, щоб було встановлено якийсь більший термін на вивчення роботи НАБУ. Це — одна проблема.

Інша проблема в тому, що, на жаль, у законі про НАБУ не визначено, як буде здійснюватися матеріально-технічне забезпечення, тобто, яким чином має працювати комісія, з ким має працювати, адже три особи не можуть потягти всю цю перевірку на собі. Потрібен якийсь штат, якісь фахівці на контракті — для виконання окремих завдань з вивчення справ тощо.

— І яким чином ці проблеми повинні бути вирішені, на Ваш погляд?

— Сподіваюся, що найближчим часом будуть внесені й ухвалені поправки до чинного закону про НАБУ. І там будуть вирішені всі ці питання.

— Якщо проаналізувати три роки діяльності антикорупційних органів в Україні, яку оцінку цій роботі Ви б дали на початку своєї аудиторської місії?

— Я зараз не можу давати оцінку, оскільки знаю про роботу НАБУ лише з преси. Я не був знайомий із керівництвом, співробітниками, не знаю справ. Треба дивитися й вивчати спеціально, щоб робити якісь висновки. Давати зараз оцінки, дивлячись у стелю, — нерезонно.

— Чи знаєте Ви інших аудиторів з комісії зовнішнього контролю по незалежній оцінці (аудиту) ефективності діяльності НАБУ? На Вашу думку, Ви спрацюєтесь?

— Як відомо, від Кабміну призначено мого колегу, юриста-міжнародника Михайла Буроменського. Ми не друзі, але, скажімо так, знайомі по цеху, знаємо один одного як фахівці. А хто буде призначений Президентом — невідомо. Очевидно, ми повинні будемо домовитися про методику роботи, розподіл праці і так далі. Втім, я налаштований конструктивно. Вважаю, що тут не повинно бути ніякої конкуренції, має бути співпраця.

Спілкувалася
Тетяна Урбанська,
УНІАН

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути