Думка експерта
Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх та відновне правосуддя
Ігор СВЄТЛІЧНИЙ,
адвокат, голова секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України,
третейський суддя
Відновне правосуддя — один з інструментів, який сприяє виведенню неповнолітніх правопорушників з кримінального процесу, їх ресоціалізацію та запобігання вчиненню ними повторних злочинів.
Щодо законодавчого аспекту
У даній статті досліджуються деякі актуальні проблеми правосуддя щодо неповнолітніх, в тому числі звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які після вчинення деяких тяжких злочинів примирилися з потерпілими та відшкодували завдану шкоду. Показано, що вказані питання не мають шляхів вирішення національними правовими засобами. «Людина має більшу цінність, ніж суспільство або держава», зазначав свого часу Микола Бердяєв, філософ українського походження, чотири рази засуджений, якого сім разів номінували на Нобелівську премію.
На нинішній час до законодавства України не імплементовано визначення віку «молоді люди», відсутні можливості їхнього звільнення від кримінальної відповідальності в разі вчинення ними тяжких злочинів, навіть за умови застосування принципів відновного правосуддя, а покарання молодих людей саме по собі не досягає мети виправлення. До законодавства більшості розвинутих країн Європи імплементований значно вищий ніж в Україні вік, до якого молода людина має право на особливе піклування та підтримку, в тому числі звільнення від кримінальної відповідальності. Суди Нідерландів, скажімо, мають повноваження використовувати положення ювенального кримінального права щодо осіб, старших 18 років, але які не досягли 21-го року. Закон ФРН про суд у справах неповнолітніх встановлює, що під його дію підпадають і повнолітні особи від 18 років до 21 року, якщо вони залишилися в розвитку ще неповнолітніми або якщо вчинене ними діяння розглядається як типове. Кримінальний кодекс Швейцарії встановлює суб’єктну групу «молодь» у віці 18—25 років. У країнах англосаксонської системи права суд може звільнити від кримінальної відповідальності повнолітніх якщо винний діяв без достатнього розуміння.
Кримінальне законодавство деяких інших країн (приклад, Іспанії, Польщі, ФРН, Грузії, Австрії) виключає кримінальну відповідальність осіб, які вчиняють заборонене кримінальним законом діяння, помиляючись в його протиправності. Навіть у країні нашого «північного сусіда» стаття 96 Кримінального кодексу закріплює можливість у виняткових випадках застосування деяких положень глави щодо неповнолітніх до осіб у віці від вісімнадцяти до двадцяти років з урахуванням характеру скоєного діяння й особи винного (див. «Уголовный кодекс Российской Федерации» від 13.06.1996 р. № 63-ФЗ).
Читайте також: Неповнолітніх звільнятимуть від адміністративної відповідальності
У кримінальному законодавстві України такі можливості наразі відсутні. Згідно зі статтею 97 Кримінального кодексу неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. Сучасна концепція правосуддя щодо неповнолітніх свідчить про тенденції відмови від виключно каральної реакції на злочин, яка не може належним чином забезпечити як права осіб, що його вчинили, так і потерпілих. Це зумовлює необхідність закріплення нового підходу, який реалізується через концепцію відновного правосуддя.
Програма відновлення для неповнолітніх
У 2019 році розпочалася «Програма відновлення для неповнолітніх, підозрюваних у вчиненні злочину», мета якої — забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимальне виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу та запобігання вчиненню ними повторних злочинів. Правова основа цієї програми — спільний наказ Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури № 172/5/10 від 21.01.2019 року. Крім цього, в нашій країні діє також проект «Впровадження відновного правосуддя в Україні», мета якого — застосування відновного правосуддя для попередження злочинності.
Читайте також: Неповнолітнього, що повторно вчинив тотожний злочин невеликої тяжкості, може бут звільнено від покарання
Законодавчі можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статей 45—48 Кримінального кодексу (далі — КК України), звільнення від кримінального покарання на підставі статей 74, 83—87, 104 КК України варто застосовувати для неповнолітніх, якщо таке звільнення є найкращим варіантом для конкретного неповнолітнього. На нашу думку, засоби відновного правосуддя сприятимуть максимальному виведенню неповнолітніх правопорушників з кримінального процесу та запобіганню вчиненню ними повторних злочинів. Відповідальність за кримінальні правопорушення, злочини, згідно із частиною другою статті 22 КК України, настає для дитини за найбільш поширеними складами злочинів вже з 14 років. Це — крадіжки, нанесення тілесних ушкоджень, заволодіння транспортними засобами, злочини проти статевої свободи та недоторканності тощо. Таким чином, кримінальна відповідальність з 14 років застосовується до дитини майже за всі кримінальні правопорушення та злочини, які можуть вчинити діти у такому віці. Із 11 до 14 років, а у випадках згідно із частиною першою статті 22 КК України до 16 років, тобто до настання віку кримінальної відповідальності, до дитини, яка вчинила злочин, але не є суб’єктом злочину внаслідок віку, можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Найжорсткішим примусовим заходом виховного характеру є поміщення дитини до спеціальної навчально-виховної установи (установи закритого типу).
Сьогоднішні реалії
Щодо існуючого стану правосуддя щодо неповнолітніх та застосування можливостей Кримінального кодексу України стосовно звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх можемо показати наступне. Згідно з дослідженнями автора, звільнення від кримінальної відповідальності за статтями 45–48 КК України широко застосовуються судами за клопотаннями адвокатів, в тому числі адвокатів системи БВПД, у випадку, безумовно, якщо таке звільнення є найкращим варіантом для конкретного неповнолітнього.
Обґрунтування, в чому полягає зміна обстановки щодо неповнолітнього при застосуванні звільнення від кримінальної відповідальності в зв’язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, на думку автора, завжди виглядає більш переконливо для суду, ніж обґрунтування такої зміни обстановки у випадку повнолітньої особи. Сторона обвинувачення в більшості випадків підтримує звільнення від відповідальності неповнолітніх, які щиро покаялися та довели своє виправлення сумлінним ставленням до навчання або праці, тому апеляційне оскарження відповідних ухвал стосовно неповнолітніх мало коли призводить до їх скасування.
Читайте також: Відновне правосуддя — новий підхід реагування на злочин, вчинений неповнолітніми
Звернемося до відповідної судової практики. Судове рішення стосовно закриття справи у зв’язку зі зміною обстановки щодо неповнолітньої (URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87420165); судове рішення щодо неповнолітнього про закриття справи та заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері (URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70274136); передача неповнолітньої на поруки колективу громадської організації та закриття справи (URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85703167). Кримінальний процес є найбільш травматичним для психіки молодих людей, як зазначають психологи. Застосування принципів відновного правосуддя щодо неповнолітніх призводить до більш швидкого відновлення стосунків між учасниками, зменшує психологічну травматизацію молодих людей завдяки позитивній психологічній атмосфері при процесах примирення та відновлення стосунків, а в подальшому сприятиме максимальному виведенню неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу та запобігання вчиненню ними повторних злочинів.
На основі «Основних принципів використання відновного правосуддя в кримінальних справах», прийнятих ООН, програми відновного правосуддя можуть використовуватися на будь-якому етапі кримінального судочинства відповідно до національного законодавства. Втім, законодавства різних країн мають свої відмінності, а тому відновне правосуддя може використовуватися як альтернатива, або ж як істотний компонент кримінального судочинства.
У Німеччині кримінальне законодавство дозволяє прокурору припинити розгляд справи у випадках незначних злочинів та застосувати певні заходи, зокрема виплату компенсації або виконання робіт на користь громади. В юрисдикціях, де прокурори не наділені повноваженням закривати кримінальну справу, це можуть зробити судді. В Італії, наприклад, суддя може сприяти проведенню медіації між неповнолітнім правопорушником та потерпілим й у випадку її успішного завершення, може видати наказ, яким призначається пробація і відкладається судовий розгляд.
На відміну від країн континентальної системи права, в англо-саксонській системі засудження та винесення вироку представляють собою дві окремі стадії кримінального судочинства. Після засудження (визнання особи винною) в багатьох випадках суд оголошує перерву приблизно на три тижні. Це робиться для того, аби надати можливість службі пробації підготувати свій звіт і саме в цей період може здійснюватися спроба використати медіацію, інформація про результати якої також додається в звіті до суду. У Англії та Уельсі суд може відкласти винесення вироку максимум на шість місяців задля того, аби з’ясувати чи правопорушник відшкодовує, або принаймні почав відшкодовувати заподіяну шкоду. Вирок не виносять до кінця періоду відстрочки, в очікуванні на те, що цей вердикт не передбачатиме ув’язнення підсудного.
«Зелена кімната»
Як свідчить практика роботи системи безоплатної правової допомоги, застосування принципів відновного правосуддя щодо неповнолітніх призводить до більш швидкого відновлення стосунків між учасниками, зменшує психологічну травматизацію молодих людей завдяки позитивній психологічній атмосфері при процесах примирення та відновлення стосунків.
Крім вищезазначеного, слід використовувати можливості методики «зелена кімната», яка вважається ефективною для допиту неповнолітніх. Вона розроблена з метою уникнення травмуючого впливу допиту та забезпечує можливість зібрати необхідні докази у справі. Суть її полягає в дружній для дитини атмосфері.
КПК України (стаття 224) передбачає можливість проводити допит не тільки за місцем проведення досудового розслідування, а й в іншому місці за погодженням з особою, яку мають намір допитати. Тому місце для допиту має бути обрано так, щоб забезпечити зменшення психологічної травматизації дитини. Крім того, існує можливість виключення повторного допиту дитини під час судового розгляду кримінального провадження. Така можливість передбачена статтею 225 КПК України, згідно з якою сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді з клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні під час досудового розслідування.
За дослідженнями автора, до Лівобережного місцевого центру БВПД у місті Києві (директор Бурчак Леся Іванівна) звертаються діти самостійно та завдяки кваліфікованим працівникам центру, адвокатам, які мають контракт з системою БВПД, завжди отримують належну правову допомогу. Зміст відновного правосуддя полягає не в покаранні, а у відновленні, психологічному зціленні, примиренні всіх сторін конфлікту, усуненні завданої шкоди та в подальшому досягненні злагоди в суспільстві. Таким чином, відновне правосуддя сприятиме максимальному виведенню неповнолітніх правопорушників з кримінального процесу, їх ресоціалізації та запобіганню вчиненню ними повторних злочинів.
Джерело: Юридичний вісник України
