Connect with us

Події

Адвокатура може оновитися, якщо видушить із себе радянщину

Дата публікації:

Леонід Лазебний, журналіст, головний редактор інформаційно-правової платформи ActiveLex

22 травня 2019 р. у приміщенні Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Асоціація правників України (АПУ)  разом з Американською асоціацією юристів (ABA) провели круглий стіл з питань регулювання юридичної професії та етики.

«Дотягнутися» до адвокатського співтовариства України, – так визначив мету візиту представницької делегації АВА модератор першої сесії, Почесний професор Міжнародних правничих Студій Південно-західної Школи права Роберт Лутц. – Віртуальний світ – об’єднуюча платформа для всіх  – як ніколи зблизила правників, незалежно від того хто в якій країні живе, і утворила велике спільне середовище.

Взаємодопомога в цьому середовищі є велінням часу, бо його внутрішня гармонія вимагає нового глобально вмотивованого чуття причетності і відповідного ставлення всіх учасників. Отже делегація АВА прибула аби з’ясувати наріжні проблеми українських адвокатів і визначитися з подальшою допомогою.

Адвокати віддаляються від НААУ

Серед найбільш пекучих проблем адвокатури президент АПУ (2013-2017), партнер VB Partners Денис Бугай відзначив ту, що адвокати відмежовуються від Національної асоціації адвокатів України – регулятора професії, і дедалі гостріше ставлять собі запитання щодо ролі єдиної професійної організації з обов’язковим членством, бо вона не стала згуртовуючим чинником і генератором політики всередині адвокатури, а лише контрольним органом, який пропускає в професію, позбавляє права на неї, збирає внески, продукує обов’язкові рішення.

Професійна організація і обов’язкове членство були першим етапом реформи адвокатури. Другий крок – зміни до Конституції, які унеможливили захист і представництво в судах не-адвокатами, після яких в адвокатуру «влилося»  не менше 10 000 юристів. Третім етапом мав стати новий закон по адвокатуру, але успіхом усі зусилля адвокатів і парламентарів не увінчалися. Попри тривалу й ретельну роботу з розробки тексту проекту, запеклі дискусії на різних рівнях, старт президентської виборчої кампанії поставив крапку на ініціативі, і третій етап реформи не був завершений.

Тепер її доля є незрозумілою, бо новий Президент України ще не артикулював своїх пріоритетів і місця адвокатури серед них.

Обговорення законопроекту показало наскільки однобоко сприймають адвокати роль Національної асоціації – як суто корпоративну організацію. Натомість НААУ несе відповідальність перед суспільством за фаховість та етичність адвокатів, стандарти надання правничої допомоги, в тому числі й безоплатної, а тому має виходити не лише з інтересів адвокатів, а насамперед – суспільства.

Тому НААУ має займати більш активну просвітницьку позицію, перш за все, пояснюючи суспільству,  що адвокат і клієнт – не одне й те саме, і їх не можна ототожнювати. Має впливати на державні рішення в правовій сфері, бо від виваженості нормативних змін залежить реалізація прав людини.

Без принциповості в цих важливих питаннях маємо недостатній професійний та етичний рівень деяких наших колег, поблажливість до порушників етичних правил, замовчування негідних вчинків.

Все це бачать адвокати і не прагнуть вкладати свої сили у власну самоврядну організацію, здебільшого не переймаються кого обирають до керівних органів.

Невдача законопроекту 9055 не була поразкою

Але завдячуючи палкому обговоренню законопроекту 9055, вже більше року ці питання ролі НААУ, які раніше були поза інтересами юридичного соціуму,  почали обговорювати і з’ясували, що прагнення до вищих стандартів професії, до втілення кращих досягнень адвокатур світу в українських адвокатів є.

Провал законопроекту не слід вважати поразкою. Цей досвід стане початком перемоги. Адже до дискусії навколо законопроекту долучилася значна кількість адвокатів. І хоча Рада адвокатів України вирішила «по-радянському», що всі питання, які хвилюють спільноту, мають розглядатися тільки на майданчику НААУ, без врахування думки і наробітків інших юридичних спілок, через 5-10 років такий підхід сприйматиметься усіма адвокатами як давно віджилий.

Ми ж своїх зусиль не полишимо. З наступного тижня  АПУ розпочне роботу зі збирання оновленого списку потреб юридичної спільноти, з наступним його направленням до органів влади і лобіюванням.

Обов’язкове членство в НААУ – тільки нові платежі і обов’язки

«Те, що я передрікав 2009 року, стало реальністю», – без урочистості констатував адвокат Ігор Головань (Головань і Партнери). «З обов’язковим членством ми маємо багато платежів і обов’язків, а щодо реального захисту професійних прав і гарантій не отримуємо нічого. Зокрема вдосконалення Правил адвокатської етики спрямоване на те, щоб усе, що я тут говорю, я не міг би говорити».

Через це люди і дистанціюються від НААУ, бо бачать, що ця організація намагається тільки контролювати їх. Радянщина в ній укріплюється, розквітає і старається більше й більше встановлювати вимоги, вводити заборони.

Врешті, українське суспільство має ту адвокатуру, на яку воно заслуговує. Сама адвокатура неспроможна змінитися, тому саме суспільство має зробити кроки, щоб вона стала такою, яка йому потрібна – незалежною і професійною, бо вона існує не для себе, а для клієнтів. Отже клієнти мають зробити свій внесок у її реформування.

Нині для клієнта існує реальна небезпека втратити адвоката, бо органи позбавлять його права працювати навіть через якесь висловлювання в соцмережах. Адвокатське самоврядування, вносячи нові заборони до Правил адвокатської етики,  проводить лінію свободи висловлювань все ближче й ближче до адвокатської шиї.

Дійшло до того, що вираження поглядів вважають більшою небезпекою для престижу адвокатури, ніж недобросовісне виконання професійних обов’язків.

Ми не маємо жодних дисциплінарних проваджень щодо тих адвокатів, які зрадили Батьківщину, почали співпрацювати з ворогом на тимчасово непідконтрольних територіях, в тому числі в органах тамтешньої «влади» і «правопорядку». Досі не маємо й зрозумілого висновку НААУ щодо адвокатів,  які порушили Присягу адвоката України, зрадили Конституцію, співпрацюючи з ворогом. А за висловлювані в інтернеті – маємо дисциплінарні провадження.

Читайте також  «Адвокати» і прислужники Л/ДНР – в Реєстрі адвокатів України

Імовірно, необережні фрази на ФБ є тяжчими проступками, ніж державна зрада і пособництво сепаратистам.

Отже, з огляду на такий стан свободи всередині адвокатури ми менше обговорюємо  проблеми корпорації, бо кожне критичне висловлювання може бути розцінене як «замах» та престиж.

Чи варто «френдити» суддів?

Відзначив стрімке зростання проблематики соцмереж в адвокатському житті  й Дмитро Остапенко, адвокат, член ГРД при ВККС. Зокрема те, що зараз навіть з’явилася специфічна адвокатська практика використання соцмереж для досягнення тактичних цілей в юридичних спорах, приміром створення певного іміджу опонента чи клієнта. Часом адвокати використовують свої ФБ сторінки для реклами самих себе, для висловлювань про чиюсь кваліфікацію чи справедливість судових розглядів і рішень…

Аби зорієнтувати американських адвокатів на предмет етичної поведінки в цьому порівняно новому для професії інформаційному просторі АВА випустила 300-сторінковий порадник з етичного поводження в інтернеті. Але це – рекомендації. НААУ обмежилася 30-сторінковим списком заборон без жодних роз’яснень, в який 2017 року просто додали нових заборон щодо соцмереж.

Але на численні запитання ці заборони жодним чином не відповідають:

  • чи варто до імені і прізвища в мережі додавати «адвокат»?
  • якщо це етично, то чи все написане на персональній сторінці є професійними висловлюваннями адвоката?
  • чи належать до таких і висловлювання з політичних питань, щодо мови, державного устрою, агресії, тощо?

Будь-яке висловлення поглядів може бути сприйняте нинішніми дисциплінарними органами адвокатури як зроблене «при виконанні» адвокатських обов’язків, не сподобатися їхнім очільникам і наразити адвоката на дисциплінарне стягнення.

Адвокат Мар’ян Мартинюк (старший партнер Moris Group) поділився власним досвідом шукань оптимальної етичної присутності у ФБ – залишив порожній аккаунт, що уможливлює читання постів інших, сам припинив поміщати пости, фото і решту, бо все, що є на сторінці профілю, потенційно несе загрозу адвокатові.

Та навіть без постів і фото на власній сторінці в ФБ можна вскочити в халепу, скажімо, «пофрендившись» не з тим, з ким треба.

Чи етично адвокату мати серед ФБ-друзів суддю?

Під час другої сесії круглого столу, присвяченої стану і викликам етичних правил, учасники присвятили цьому питанню доволі уваги. Дійшли думки, що й коли адвокат не знає, що один з його ФБ-друзів є суддею, зовні це може виглядати як позасудове спілкування, навіть якщо спілкування й не відбувається.

Хоча так само можна запідозрити в неетичній «близькості» адвоката, який у коридорі суду вітається із суддею, з яким знайомий по попередніх справах.

Водночас адвокат може і не вітатися, а тримати в кишені передоплачений телефон з номером судді й вирішувати питання позасудово скільки заманеться… При цьому щодо етичності у вартових адвокатської деонтологічної цноти питань не виникне.

Наприкінці дискусії таки проторувала собі дорогу думка, що забагато уваги органи адвокатського самоврядування приділяють адвокатським ФБ-сторінкам і шукають неетичні прояви не в тому місці.

Очевидно, одним з важливих пунктів реформи адвокатури в частині етики має стати або виключення згадки про соцмережі з Правил адвокатської етики або надання чинним регулятором (НААУ) розлогого і ґрунтовного коментаря щодо їх тлумачення й застосування.

Фото надане АПУ

Події

Освітні традиції, перевірені часом. До ювілею Донецького держуніверситету внутрішніх справ

Опубліковано

on

У Донецькому державному університеті внутрішніх справ з нагоди 60-річчя закладу вищої освіти відбулася міжнародна науко-практична конференція «ДонДУВС: освітні традиції, перевірені часом».

Конференція розпочалася з вітального слова ректора Сергія Вітвіцького, який у своїй промові зосередив увагу присутніх на шляху становлення закладу освіти від середньої школи міліції до сьогодення, значенні діяльності різних поколінь колективу та визначив подальші пріоритетні напрями розвитку закладу вищої освіти.

Привітав колектив університету та учасників конференції директор Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України, полковник поліції Геннадій Доскевич, який оголосив Наказ МВС України від 12.04.2021 року № 260 про зміну статусу закладу та його назви на Донецький державний університет внутрішніх справ.

Також колектив з ювілеєм привітали: Оцільниця Головного управління вищої освіти і освіти дорослих Директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, доцент Світлана Кретович, заступник Маріупольського міського голови Аркадій Мєшков, голова Маріупольської районної ради Степан Махсма, начальник Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, доктор юридичних наук, доцент, генерал поліції третього рангу Микола Семенишин, а також перший віце-президент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрНУ, доктор юридичних наук, професор, Володимир Журавель, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, доктор юридичних наук, професор Євген Петров, Митрополит Донецький і Маріупольський Сергій та інші.

Колектив університету також привітали міжнародні партнери, серед яких голова Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Антті Хартікайнен, головний радник Консультативної місії Європейського Союзу в Україні з питань прокуратури Йоуні Лехтімакі, директор Європейської організації публічного права Спірідон Флогаїтіс (Греція), викладачка спеціалізованого інституту підготовки школи поліції в м. Катовіце (Польща) Олександра Кукула, старша менеджерка з розвитку трудового потенціалу USAID «Економічна підтримка східної України» Сніжана Леу-Севериненко, проректор Університету Миколаса Ромеріса (Литва) Саулюс Спурга, професор Університету Миколаса Ромеріса (Литва), представник ГО «Донбаські ворота» Альвідас Медалінскас.

На тривалому шляху розвитку наш університет здобув чимало друзів та партнерів, які розділяють його свято й долучилися до конференції. Всього до організаційного комітету наукового заходу надійшло понад 160 заявок від представників вищих державних органів України: Конституційного суду, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства освіти і науки; провідних закладів вищої освіти та наукових установ; органів місцевого самоврядування; зарубіжних партнерів; представників практичних підрозділів правоохоронних органів, громадських організацій. Серед учасників конференції були 36 докторів наук, 23 професори, 69 кандидатів наук та докторів філософії, 10 представників іноземних установ та міжнародних організацій.

Досягнуті вже результати освітньої та наукової діяльності та надання інституту статусу університету послугують надійним підґрунтям для підкорення наступних вершин та побудови нових найамбіційніших планів колективу.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Підтримання громадського порядку в суді

Опубліковано

on

Двадцять восьмого квітня Національна школа суддів України у співпраці зі Службою судової охорони та Державною судовою адміністрацією України провела для співробітників Територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області онлайн–круглий стіл «Функціонування Служби судової охорони в системі правосуддя України».

Роботу онлайнового круглого столу розпочали проректор Володимир Мазурок, голова Івано–Франківського міського суду Тарас Антоняк, начальник Територіального управління Служби судової охорони в Івано— Франківській області Андрій Маланій та директорка Львівського регіонального відділення Оксана Польна. Так, Володимир Мазурок у вступній презентації наголосив на важливості взаємодії органів та установ системи правосуддя зі Службою судової охорони. Проректор НШСУ, зокрема, звернув увагу на те, що відповідно до Стратегії розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки Національна школа суддів України проводить підготовку співробітників зазначеної служби відповідно до їхніх потреб. Для цього розробляються нові тренінги, які проводять досвідчені викладачі — судді, працівники апаратів судів, територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, представники громадських організацій та центрального органу управління служби.

Онлайн–круглий стіл провели судді Максим Ходаківський, Дмитро Кратко, Тарас Антоняк, Роман Хоростіль, начальниця Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано–Франківській області Оксана Рибак, заступник начальника відділу Національної школи суддів України Андрій Маслюк, співробітники Територіального управління Служби судової охорони в Івано–Франківській області Роман Шеленко, Едуард Янковецький і керівник апарату Івано–Франківського міського суду Володимир Оліяр. Учасники круглого столу обговорили питання значимості обізнаності співробітників Служби судової охорони із судовою системою; незалежності суддів і доступу до правосуддя, організації взаємодії між судами, органами та установами системи правосуддя, зокрема, Державною судовою адміністрацією та Службою судової охорони. Під час навчання відбувалися дискусії щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів і членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, учасників процесу; реалізації прав та обов’язків учасниками судового процесу з підтримання громадського порядку в суді; практичних заходів для запобігання проявів неповаги до суду та їх припинення. Психологічні аспекти взаємодії суду та Служби судової охорони; виконання Службою судової охорони повноважень, визначених законом; охорона приміщень суду, органів та установ системи правосуддя; практичний досвід взаємодії суду та Служби судової охорони стали важливими питаннями для вивчення учасниками заняття.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

Круглий стіл «Підтримка МСБ в період коронакризи: плюси та мінуси від влади»

Опубліковано

on

Національна платформа МСБ запрошує на круглий стіл «Підтримка МСБ в період коронакризи: плюси та мінуси від влади» (онлайн).

Дата: 12 травня 2021 р.

Час: 11:00 – 12:30.

Організатор: Національна платформа малого та середнього бізнесу

Вже рік Україна знаходиться в ситуації турбулентності, яка сталася через розповсюдження захворюваності на Covid-19. Учасники круглого столу обговорять позитивні і негативні дії та рішення влади під час коронакризи та їх наслідки.

Регламент: доповіді – 5-7 хв., виступи при обговоренні – до 2 хв. (можна записатися попередньо або під час круглого столу).

Запрошені: учасники Нацплатформи МСБ, експерти, представники міжнародних організацій, представники законодавчої та виконавчої влади.

Заплановані теми панелей круглого столу:

  • Підтримка МСБ під час карантину та після його завершення: державний та місцеві рівні
  • Аналіз законопроектів 2020-21 щодо впливу на МСБ: плюси та мінуси
  • Перегляд регуляторного середовища в сфері діяльності МСБ (дерегуляційні заходи)
  • Проблеми громадського представництва МСБ у діалозі з владою. Адвокація

Кількість учасників обмежена.

Просимо зареєструватися на круглий стіл за посиланням

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram