Connect with us

Події

Адвокатура може оновитися, якщо видушить із себе радянщину

Леонід Лазебний, журналіст, головний редактор інформаційно-правової платформи ActiveLex

22 травня 2019 р. у приміщенні Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Асоціація правників України (АПУ)  разом з Американською асоціацією юристів (ABA) провели круглий стіл з питань регулювання юридичної професії та етики.

«Дотягнутися» до адвокатського співтовариства України, – так визначив мету візиту представницької делегації АВА модератор першої сесії, Почесний професор Міжнародних правничих Студій Південно-західної Школи права Роберт Лутц. – Віртуальний світ – об’єднуюча платформа для всіх  – як ніколи зблизила правників, незалежно від того хто в якій країні живе, і утворила велике спільне середовище.

Взаємодопомога в цьому середовищі є велінням часу, бо його внутрішня гармонія вимагає нового глобально вмотивованого чуття причетності і відповідного ставлення всіх учасників. Отже делегація АВА прибула аби з’ясувати наріжні проблеми українських адвокатів і визначитися з подальшою допомогою.

Адвокати віддаляються від НААУ

Серед найбільш пекучих проблем адвокатури президент АПУ (2013-2017), партнер VB Partners Денис Бугай відзначив ту, що адвокати відмежовуються від Національної асоціації адвокатів України – регулятора професії, і дедалі гостріше ставлять собі запитання щодо ролі єдиної професійної організації з обов’язковим членством, бо вона не стала згуртовуючим чинником і генератором політики всередині адвокатури, а лише контрольним органом, який пропускає в професію, позбавляє права на неї, збирає внески, продукує обов’язкові рішення.

Професійна організація і обов’язкове членство були першим етапом реформи адвокатури. Другий крок – зміни до Конституції, які унеможливили захист і представництво в судах не-адвокатами, після яких в адвокатуру «влилося»  не менше 10 000 юристів. Третім етапом мав стати новий закон по адвокатуру, але успіхом усі зусилля адвокатів і парламентарів не увінчалися. Попри тривалу й ретельну роботу з розробки тексту проекту, запеклі дискусії на різних рівнях, старт президентської виборчої кампанії поставив крапку на ініціативі, і третій етап реформи не був завершений.

Тепер її доля є незрозумілою, бо новий Президент України ще не артикулював своїх пріоритетів і місця адвокатури серед них.

Обговорення законопроекту показало наскільки однобоко сприймають адвокати роль Національної асоціації – як суто корпоративну організацію. Натомість НААУ несе відповідальність перед суспільством за фаховість та етичність адвокатів, стандарти надання правничої допомоги, в тому числі й безоплатної, а тому має виходити не лише з інтересів адвокатів, а насамперед – суспільства.

Тому НААУ має займати більш активну просвітницьку позицію, перш за все, пояснюючи суспільству,  що адвокат і клієнт – не одне й те саме, і їх не можна ототожнювати. Має впливати на державні рішення в правовій сфері, бо від виваженості нормативних змін залежить реалізація прав людини.

Без принциповості в цих важливих питаннях маємо недостатній професійний та етичний рівень деяких наших колег, поблажливість до порушників етичних правил, замовчування негідних вчинків.

Все це бачать адвокати і не прагнуть вкладати свої сили у власну самоврядну організацію, здебільшого не переймаються кого обирають до керівних органів.

Невдача законопроекту 9055 не була поразкою

Але завдячуючи палкому обговоренню законопроекту 9055, вже більше року ці питання ролі НААУ, які раніше були поза інтересами юридичного соціуму,  почали обговорювати і з’ясували, що прагнення до вищих стандартів професії, до втілення кращих досягнень адвокатур світу в українських адвокатів є.

Провал законопроекту не слід вважати поразкою. Цей досвід стане початком перемоги. Адже до дискусії навколо законопроекту долучилася значна кількість адвокатів. І хоча Рада адвокатів України вирішила «по-радянському», що всі питання, які хвилюють спільноту, мають розглядатися тільки на майданчику НААУ, без врахування думки і наробітків інших юридичних спілок, через 5-10 років такий підхід сприйматиметься усіма адвокатами як давно віджилий.

Ми ж своїх зусиль не полишимо. З наступного тижня  АПУ розпочне роботу зі збирання оновленого списку потреб юридичної спільноти, з наступним його направленням до органів влади і лобіюванням.

Обов’язкове членство в НААУ – тільки нові платежі і обов’язки

«Те, що я передрікав 2009 року, стало реальністю», – без урочистості констатував адвокат Ігор Головань (Головань і Партнери). «З обов’язковим членством ми маємо багато платежів і обов’язків, а щодо реального захисту професійних прав і гарантій не отримуємо нічого. Зокрема вдосконалення Правил адвокатської етики спрямоване на те, щоб усе, що я тут говорю, я не міг би говорити».

Через це люди і дистанціюються від НААУ, бо бачать, що ця організація намагається тільки контролювати їх. Радянщина в ній укріплюється, розквітає і старається більше й більше встановлювати вимоги, вводити заборони.

Врешті, українське суспільство має ту адвокатуру, на яку воно заслуговує. Сама адвокатура неспроможна змінитися, тому саме суспільство має зробити кроки, щоб вона стала такою, яка йому потрібна – незалежною і професійною, бо вона існує не для себе, а для клієнтів. Отже клієнти мають зробити свій внесок у її реформування.

Нині для клієнта існує реальна небезпека втратити адвоката, бо органи позбавлять його права працювати навіть через якесь висловлювання в соцмережах. Адвокатське самоврядування, вносячи нові заборони до Правил адвокатської етики,  проводить лінію свободи висловлювань все ближче й ближче до адвокатської шиї.

Дійшло до того, що вираження поглядів вважають більшою небезпекою для престижу адвокатури, ніж недобросовісне виконання професійних обов’язків.

Ми не маємо жодних дисциплінарних проваджень щодо тих адвокатів, які зрадили Батьківщину, почали співпрацювати з ворогом на тимчасово непідконтрольних територіях, в тому числі в органах тамтешньої «влади» і «правопорядку». Досі не маємо й зрозумілого висновку НААУ щодо адвокатів,  які порушили Присягу адвоката України, зрадили Конституцію, співпрацюючи з ворогом. А за висловлювані в інтернеті – маємо дисциплінарні провадження.

Читайте також  «Адвокати» і прислужники Л/ДНР – в Реєстрі адвокатів України

Імовірно, необережні фрази на ФБ є тяжчими проступками, ніж державна зрада і пособництво сепаратистам.

Отже, з огляду на такий стан свободи всередині адвокатури ми менше обговорюємо  проблеми корпорації, бо кожне критичне висловлювання може бути розцінене як «замах» та престиж.

Чи варто «френдити» суддів?

Відзначив стрімке зростання проблематики соцмереж в адвокатському житті  й Дмитро Остапенко, адвокат, член ГРД при ВККС. Зокрема те, що зараз навіть з’явилася специфічна адвокатська практика використання соцмереж для досягнення тактичних цілей в юридичних спорах, приміром створення певного іміджу опонента чи клієнта. Часом адвокати використовують свої ФБ сторінки для реклами самих себе, для висловлювань про чиюсь кваліфікацію чи справедливість судових розглядів і рішень…

Аби зорієнтувати американських адвокатів на предмет етичної поведінки в цьому порівняно новому для професії інформаційному просторі АВА випустила 300-сторінковий порадник з етичного поводження в інтернеті. Але це – рекомендації. НААУ обмежилася 30-сторінковим списком заборон без жодних роз’яснень, в який 2017 року просто додали нових заборон щодо соцмереж.

Але на численні запитання ці заборони жодним чином не відповідають:

  • чи варто до імені і прізвища в мережі додавати «адвокат»?
  • якщо це етично, то чи все написане на персональній сторінці є професійними висловлюваннями адвоката?
  • чи належать до таких і висловлювання з політичних питань, щодо мови, державного устрою, агресії, тощо?

Будь-яке висловлення поглядів може бути сприйняте нинішніми дисциплінарними органами адвокатури як зроблене «при виконанні» адвокатських обов’язків, не сподобатися їхнім очільникам і наразити адвоката на дисциплінарне стягнення.

Адвокат Мар’ян Мартинюк (старший партнер Moris Group) поділився власним досвідом шукань оптимальної етичної присутності у ФБ – залишив порожній аккаунт, що уможливлює читання постів інших, сам припинив поміщати пости, фото і решту, бо все, що є на сторінці профілю, потенційно несе загрозу адвокатові.

Та навіть без постів і фото на власній сторінці в ФБ можна вскочити в халепу, скажімо, «пофрендившись» не з тим, з ким треба.

Чи етично адвокату мати серед ФБ-друзів суддю?

Під час другої сесії круглого столу, присвяченої стану і викликам етичних правил, учасники присвятили цьому питанню доволі уваги. Дійшли думки, що й коли адвокат не знає, що один з його ФБ-друзів є суддею, зовні це може виглядати як позасудове спілкування, навіть якщо спілкування й не відбувається.

Хоча так само можна запідозрити в неетичній «близькості» адвоката, який у коридорі суду вітається із суддею, з яким знайомий по попередніх справах.

Водночас адвокат може і не вітатися, а тримати в кишені передоплачений телефон з номером судді й вирішувати питання позасудово скільки заманеться… При цьому щодо етичності у вартових адвокатської деонтологічної цноти питань не виникне.

Наприкінці дискусії таки проторувала собі дорогу думка, що забагато уваги органи адвокатського самоврядування приділяють адвокатським ФБ-сторінкам і шукають неетичні прояви не в тому місці.

Очевидно, одним з важливих пунктів реформи адвокатури в частині етики має стати або виключення згадки про соцмережі з Правил адвокатської етики або надання чинним регулятором (НААУ) розлогого і ґрунтовного коментаря щодо їх тлумачення й застосування.

Фото надане АПУ

Події

Захист прав дитини під час слідства

У Вінницькій та Дніпропетровській областях буде реалізовано пілотний проект із впровадження моделі Барнахус для захисту прав дитини під час слідства.

Днями відбулося установче засідання робочої групи щодо реалізації даного пілотного проекту в окремих регіонах України, створеної при Міжвідомчій координаційній раді з питань правосуддя щодо неповнолітніх, діяльність якої координується Міністерством юстиції України. В ньому взяли участь представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, суддівського корпусу, правоохоронних органів, міжнародних та громадських організацій. «Захист прав дітей, що контактують із законом, в якості обвинуваченого або свідка потребує особливої уваги з боку держави. Це є одним із пріоритетних напрямів у роботі створеної Кабінетом Міністрів України Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх, спрямованої на захист прав дітей, що контактують із законом», — про це під час засідання повідомив заступник міністра юстиції, голова Міжвідомчої координаційної ради Олександр Банчук. Він також зазначив, що коли дитина піддається насильству, низка різних суб’єктів, включаючи соціальні служби, медичні заклади, правоохоронні органи, прокурорів та суддів, зобов’язані сприяти дотриманню прав дитини та діяти в її інтересах. Якщо ці суб’єкти не працюють разом, дитина проходить через низку установ та має неодноразові бесіди (опитування) з різними особами, в різних місцях та в поєднанні з різними методами збору інформації. Як наслідок — покази дитини можуть бути дискредитовані, а сама вона підлягає повторній травматизації.

Для захисту дітей, які постраждали, або були свідками протиправних дій, під час кримінального розслідування та судових процесів необхідно застосовувати конкретні заходи й надавати комплексні та скоординовані послуги. Барнахус («дім для дітей») — це безпечне середовище для дітей, яке об’єднує відповідні служби під одним дахом із метою забезпечення для дитини узгодженої й ефективної реакції та недопущення повторного травмування під час слідства і судових проваджень. Отож, основна суть моделі полягає в тому, щоб уникнути повторної травматизації дитини та бути ефективними у вибудовуванні системи її захисту шляхом забезпечення співпраці між відповідними судовими, соціальними та медичними працівниками в дружньому для дитини середовищі — окремому облаштованому для цих цілей приміщенні. В різних національних контекстах створено різні типи послуг за моделлю Барнахус, залежно від правових систем, соціальних структур, культурних традицій та професійної практики.

На зустрічі обговорювалися питання співпраці на національному та місцевому рівнях щодо реалізації пілотного проекту з впровадження моделі Барнахус у Вінницькій та Дніпропетровській областях. Наприкінці зустрічі Олександр Банчук підкреслив: «Важливо, щоб система за принципом Барнахус мала можливість працювати й після закінчення строку пілоту, вже за підтримки місцевих органів влади. Сильна політична воля, відповідне залучення зацікавлених сторін та наявність дійових осіб, налаштованих на зміни, є необхідними передумовами для створення та ефективного функціонування моделі Барнахус в Україні. Тож сподіваємося на плідну співпрацю». Додамо, що дана ініціатива впроваджується за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Підготував Ілля МОРОЗ,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Події

ААУ разом з АО “Barristers” випустила книгу “Кращі історії адвокатів”

Протягом року Асоціація адвокатів України збирала найкращі та найцікавіші історії від адвокатів і, саме на Odessa Criminal Law Forum “Золотий Дюк”, збірка “Кращі історії адвокатів”  була презентована Зоєю Ярош, Президентом ААУ та партнером АО “Barristers” – Денисом Пономаренко.

Як зазначила Зоя Ярош: “Ця книга унікальна. Вона містить історії, розказані вперше зі свого досвіду та повсякдення практикуючими адвокатами, об’єднані ААУ в одне видання”.

Також був відзначений ідейний натхненник цього проєкту та видання Олексій Шевчук, партнер АО “Barristers”, який, на жаль, не міг бути присутнім на презентації, але зробив все для того, щоб втілити цей проект у життя.

Книгу отримали в подарунок всі спікери Odessa Criminal Law Forum “Золотий Дюк”, вона буде надіслана авторам опублікованих історій, а всі бажаючі можуть придбати її в ААУ за контактами: info@uaa.org.ua , +380675015610.

P.S. ААУ вже готує нову збірку і чекає на нові історії адвокатів до 30 жовтня 2020 року!

Деталі тут

Читати далі

Події

Понад 200 нових суддів склали присягу

У вівторок відбулася урочиста церемонія складання присяги суддями, вперше призначеними на цю посаду.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень після складення присяги судді під час урочистої церемонії в присутності Президента України. Присягу склали судді, призначені на посади указами Президента України за поданнями Вищої ради правосуддя. Зокрема, за період з квітня по червень цього року ВРП направила главі держави подання про призначення 431-го претендента на посаду судді. Це — кандидати, рекомендації щодо яких за результатами конкурсного відбору були скеровані до ВРП Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, що припинила свою діяльність у листопаді 2019 року з початком дії Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Нагадаємо, що конкурс на вакантні посади суддів місцевих загальних судів був проведений ВККСУ 7 серпня 2019 року. За його результатами 467 кандидатів отримали рекомендації на призначення в обрані ними суди. Однак подальший процес призначення був фактично заблокований до січня 2020 р. через оскарження в суді проведення конкурсу Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram