Connect with us

Події

Прокурори проти Генпрокуратури. Скандал у благородному сімействі

Шістнадцятого лютого в приміщенні Київського регіонального центру НАПрНУ відбулося всеукраїнське зібрання ветеранів війни та пенсіонерів органів прокуратури, організоване Союзом юристів України, яке було, окрім іншого, присвячене й деяким питанням соціального характеру. Якщо точніше, то говорили про пенсії.

Реакція пенсіонерів на законодавчі зміни

Два минулі роки позначилися судовими баталіями прокурорів за відстоювання своїх конституційних прав гарантованих державою Законом України «Про прокуратуру», а саме його статті 50-1 – «Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури». Слід зазначити, що цей закон з’явився ще в 1991 році і нині втратив чинність, а замість нього тепер діє інший – з такою ж назвою, але прийнятий парламентом у жовтні 2014-го. Однак при цьому окремі положення старого закону, серед яких і деякі пункти згаданої статті 50-1, продовжують залишатися чинними.

Загалом же дана ситуація потребує окремого грунтовного дослідження, яке ще чекає свого автора, ми ж зазначимо, що пенсіонери згаданої категорії були від цих новацій не в захваті. Раніше їхні пенсії зростали синхронно з підвищенням зарплат діючих працівників органів прокуратури, але з 2016 року регіональні органи ПФУ стали відмовляти їм у перерахунку: довільно маніпулючи кількома законами, обирали саме той, який давав можливість зекономити на пенсіонерах. За цей період було задоволено понад дві тисячі адміністративних позовів про перерахунок пенсій.

Тут варто навести мотиви, якими керувалися служителі Феміди, ухвалюючи такі рішення. В першу чергу суди звернули увагу на грубе порушення вимоги статті 22 Конституції України, яка гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У 1999—2005 роках Конституційний Суд України, розглядаючи низку справ соціального характеру, сформував правову позицію про те, що певна категорія громадян, серед них і правоохоронці, потребує додаткових гарантій соціального захисту, оскільки їхня служба пов’язана з ризиком для життя і здоров’я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися підвищеними гарантіями їх соціальної захищеності — як під час проходження служби, так і після виходу на пенсію. А тому держава має здійснити комплекс організаційних, правових та економічних заходів.

Як це не здається парадоксальним, але з кінця минулого року і Генеральна прокуратура України вирішила підтримати ПФУ. Окремі її керівники, а за ними й прокурори в регіонах масово стали відмовляти у видачі пенсіонерам прокуратури встановлених у 2005 році Кабінетом Міністрів України довідок про заробітну плату. Виходить, що чиновникам державних органів не вперше «витирати ноги» об Конституцію України, рішення Конституційного Суду та національних судів. Як уже зазначалося, на їх користь було ухвалено понад дві тисячі рішень, які зобов’язували чиновників Пенсійного фонду України здійснити перерахування пенсій.

Ухвалення судом рішення ще не означає його виконання

Але в нашій країні добитися ухвалення судом правильного й законного рішення ще не означає його виконання. В окремих випадках регіональні відділення Пенсійного фонду знайшли як це зробити в, нібито, законний спосіб: з їх точки зору функція з визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладена на Кабінет Міністрів України, але відповідний нормативно-правовий акт урядом досі, мовляв, так і не прийнято. Це при тому, що в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, присвячених українським соціально-пенсійним справам (зокрема, по справі «Будченко проти України») було чітко зазначено, що відмова заявнику через відсутність нормативно-правового акту порушує його права.

Утім посилання на відсутність підзаконних актів уряду – далеко не єдиний спосіб як залишити з носом прокурорських пенсіонерів. У позитивних для останніх рішеннях адміністративних судів підрозділи ПФУ були зобов’язані здійснити перерахунок пенсій позивачам на підставі інформації, що містилася в наданих ними довідках Генеральної прокуратури України про розмір їхньої заробітної плати на останній посаді, з якої вони пішли на пенсію. І ось підходимо до найцікавішого в даній історії: після останнього підвищення зарплат працівникам прокуратури, яке відбулося у вересні 2017-го, ГПУ та регіональні прокуратури стали масово відмовляти пенсіонерам у видачі довідок, з якими вони могли би звернутися про перерахування пенсій до Пенсійного фонду. І знову пенсіонери прокуратури вже за сталою звичкою почали звертатися до суду й за станом на середину лютого адміністративні суди першої інстанції ухвалили близько тридцяти рішень на їхню користь, а шостого лютого одне з таких рішень набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

На ньому варто зупинитися докладніше. 30 вересня 2017 р. один пенсіонер органів прокуратури, який з 2006 року перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Дергачівському районі Харківської області, звернувся до ГПУ з проханням видати йому довідку про розмір заробітної плати за посадою, з якої він вийшов на пенсію. Майже через місяць, 25 жовтня, йому за підписом першого заступника Генпрокурора Дмитра Сторожука надійшла відповідь, в якій було написано, що підстав для надання йому такої довідки немає, оскільки із внесенням змін до законодавства в прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії. Чоловік у відповідь звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду Києва, в якому просив, по-перше, визнати неправомірною відмову ГПУ в наданні такої довідки, а по-друге, зобов’язати відповідача надати йому довідку, в яку були би включені відомості про оклад, виплати за класний чин, вислугу років, щомісячну премію й таке інше.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У ході судового процесу представник Генпрокуратури заперечував проти задоволення позову, назвавши позовні вимоги необгрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню. Досліджуючи це питання, суд проаналізував низку законів і підзаконних актів, у першу чергу вже згаданий Закон «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії позивачу), зокрема його статтю 50-1, де сказано, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, в тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. А ще закони «Про оплату праці» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з яких, зокрема, витікало, що на всі складові заробітної плати нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування – вони є складовою заробітної плати й повинні враховуватися при обчисленні або перерахунку пенсії. А ключове значення для вирішення спору мав Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. No 22-1, в якому написано, що довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про її заробітну плату, нараховану та сплачену установою, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Позиція суду

На думку суду, з наведених норм випливає, що обов’язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права виходу на пенсію, покладено на державний орган, в якому ця людина працювала на той час. А відтак Генеральна прокуратура України, відмовляючи пенсіонеру в її видачі у зв’язку з відсутністю підстав для перерахунку пенсій із посиланням на зміни в пенсійному законодавстві, діяла неправомірно, оскільки висновки про відсутність чи наявність підстав для такого перерахунку відносяться виключно до компетенції Пенсійного фонду України, який уповноважений законом здійснювати такий перерахунок. Простіше кажучи, твоє діло – видати довідку, а що з нею робитимуть далі – не твоя справа і нехай у тебе голова за це не болить.

Разом із тим слід зауважити, що суд задовольнив позов пенсіонера частково. Зокрема, видати довідку ГПУ зобов’язав, але зазначив, що не має права зобов’язати цей орган викласти в ній саме ті відомості, які позивач зазначив у своїй позовній заяві – про оклад, виплати за класний чин, вислугу років, щомісячну премію й таке інше. Бо інакше це, мовляв, було би втручанням у дискреційні повноваження Генпрокуратури, відповідно до яких орган владних повноважень має певну свободу обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тому суд у своїй постанові від 14 грудня зобов’язав ГПУ видати довідку про зарплату з урахуванням всіх складових заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

Це — перша перемога пенсіонерів прокуратури на рівні другої інстанції, але є грунтовні підстави сподіватися, що не остання, й це помітно додало оптимізму й учасникам згаданого зібрання ветеранів війни та пенсіонерів органів прокуратури, яке за наслідками обговорення даної проблеми ухвалило резолюцію, якою уповноважило голову Союзу юристів України Святослава Піскуна звернутися до Генпрокурора Юрія Луценка з пропозицією доручити Генеральній інспекції ГПУ провести службову перевірку відповідності дій службових осіб у цьому питанні вимогам антикорупційного та кримінального законодавства України. А ще доповнити галузеві накази ГПУ розділом про представництво в судах інтересів ветеранів війни та пенсіонерів органів прокуратури, а також визначити, який саме структурний підрозділ відомства займатиметься розглядом звернень щодо дотримання гарантованих державою їх соціальних прав.

Костянтин Юрченко,

ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі
Клікніть для коментування

You must be logged in to post a comment Login

Залишати коментар

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.