Порятунок у Польщі
Чи потрібно подавати заяви про надання статусу біженця? Юристи радять українцям почекати
Польський уряд оголосив, що інтенсивно працює над змінами у сфері захисту іноземців. Усе це для допомоги українцям, які приїжджають до Польщі. Для громадян України зараз найважливіше, чи будуть вони звертатися за статусом біженця на кордоні. Юристи прямо кажуть – з цим потрібно почекати, поки не вийдуть нові нормативні акти. На це у них є мінімум 15 днів.
Рятуючись від вогню з дитиною на руках, чекати багато годин чи навіть днів на морозі можливості перетнути кордон, нарешті радість, бо минуло відчуття небезпеки та страху… що далі? Коли і яке рішення я маю прийняти, – це зараз буденність значної частини громадян України, переважно жінок з дітьми, які намагаються втекти від війни.
Читайте також: Спрощено оформлення легального перебування українців у Польщі на 18 місяців за заявою, поданою впродовж 60 днів
Дискусія щодо їхньої долі триває вже кілька днів. Рішення з цього питання Рада Європи має невдовзі ухвалити. Йдеться про надання громадянам України тимчасового захисту. Це регулює, зокрема, стаття 106 Закону про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща. Згідно з ним іноземцям, які масово прибувають до Польщі, які покинули країну походження або певну географічну територію через іноземне вторгнення, війну, громадянську війну, етнічні конфлікти або грубі порушення прав людини, може бути надано тимчасовий захист незалежно від того, чи був їх приїзд спонтанним, чи результатом допомоги, наданої їм Республікою Польща чи міжнародною спільнотою. Причому вона надається до тих пір, поки не стане можливим повернення іноземців на попереднє місце проживання, але не довше ніж на рік. Строк можна продовжити двічі на півроку.
ШАБЛОНИ ДОКУМЕНТІВ:
Бланк заяви про видачу або заміну документа «дозвіл на допустиме перебування»
Заява про зміну дозволу на тимчасове проживання та роботу
Читайте також: Війна в Україні випробовує польську систему захисту дітей
Кілька можливостей – варто почекати з висновками
Про те, що ситуація складна і українці часто загублені, свідчать численні питання, які виникають, зокрема, у групи українських та польських юристів. Опитування юристів, проведене Prawо.pl, однак, свідчить, що на цьому етапі найважливішим є час, і з рішеннями варто почекати.
– Що робити людям, які перетинають польський кордон? Важко відповісти на цепитання з однієї принципової причини – ми все ще чекаємо змін у законодавстві, бо уряд оголосив, що над ними ведеться інтенсивна робота. Це для того, щоб полегшити становище людей, які тікають з України. І це може перевернути на 180 градусів те, що зараз діє і що ми, як юристи, можемо порадити , – каже адвокат Малгожата Язьвінська, член правління Асоціації правового втручання.
Він наголошує, що варто почекати хоча б до кінця тижня і подивитися, чи дійсно законодавець запропонує якісь вигідні зміни до закону з анонсованим спеціальним актом. – Проте, враховуючи діючі норми, багато залежить від становища окремих людей. Інша ситуація з тими, хто в’їхав або за візою, або за біометричним паспортом. Вони мають право перебувати в Польщі або протягом терміну дії візи, або протягом 90 днів. І це дає час подумати, що робити далі. І тут, мабуть, найкращим шляхом було б вжити заходів для отримання типового тимчасового перебування, якщо хтось планує почати роботу, або дозволу на тимчасове проживання у зв’язку з навчанням, якщо є плани на навчання, – додає він.
Читайте також: Польські пенсії, що виплачувалися в Україні, платитимуть в інших країнах
Поки документів немає, ситуація складніша
Адвокат Малгожата Язьвінська зазначає, що ситуація з людьми, які перетнули кордони на підставі дозволу головнокомандувача прикордонної служби, є складнішою. – Це ті, у яких не було документа чи дозволу, який зазвичай дозволяв би перетинати кордон, – каже він. Це можуть бути дві ситуації: перша – це коли хтось перетнув кордон таким чином, але має паспорт – не біометричний, тому він не міг подорожувати без візи, але це дійсний документ, що посвідчує особу та проїзний документ. – У цій ситуації та за чинних норм така особа має 15 днів щоб вирішити як узаконити перебування, і має можливість подати заяву на тимчасове проживання. Є також люди, які не мають паспортів, мають дозвіл на вхід від командувача, але він дійсний 15 днів. Вони не можуть подати заяву на тимчасове проживання, тому що для цього потрібен документ, що посвідчує особу, тому їх заяви будуть формально неповноцінними. Тож якщо нічого не зміниться, єдиною альтернативою в їхній справі буде подача заяви про визнання біженцем, – вказує вона.
А також зазначає, що в кожному з цих випадків можливий останній варіант рішення. – Але треба чесно сказати, що ми не знаємо, якою буде політика держави у сфері надання такого міжнародного захисту. Ми також не знаємо, як буде розвиватися воєнна ситуація в Україні, чи буде Росія контролювати більшу частину країни чи ні, чи будуть масові обстріли мирного населення. Все залежить від того, чи будуть ці заяви розглянуті позитивно чи не обов’язково і, звісно, з політичних міркувань, зазначає він.
Відсутність рішення не «обвалить» систему
Адвокат Пшемислав Розаті, президент Вищої ради адвокатів звернувся до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького з проханням негайно вжити заходів, спрямованих на надання тимчасового захисту іноземцям, які масово приїжджають до Польщі з України.– Ми чекаємо рішення Ради Європейського Союзу, згідно з інформацією на його сайтах, таке рішення, ймовірно, очікується в четвер. Якщо це станеться, тимчасовий захист буде надано людям, які масово мігрують до Польщі внаслідок іноземного вторгнення або війни. Це означає, що ці люди будуть мати врегульовану ситуацію на час, зазначений у цьому рішенні. Це дозволяє, серед іншого, легально влаштуватися на роботу, пересуватися, користуватися медичними послугами та вести бізнес. І, що очевидно, також означає, що держава не утримує біженця, а дає йому можливість влаштувати своє життя та підтримати ринок праці, – каже президент ВРА.
На його думку, це вкрай необхідно. – Скажімо прямо, польська держава не зможе впоратися з очікуваними кількамільйонними адміністративними процесами, пов’язаними з легалізацією перебування біженців. Адже така особа має бути заслухана у справі щодо біженців. Я не можу це уявити з точки зору логістики. Рішення Ради Європейського Союзу є інструментом, який дозволяє регулювати це комплексно, раціонально і просто необхідно, – додає він.
Читайте також: МОН Польщі: Українські біженці можуть навчатися та працювати в Польщі
– Я думаю, що уряд усвідомлює, що не можна окремо розглянути справу кожного, хто перетнув польський кордон. Подання прохань про міжнародний захист або легалізація їхнього перебування в будь-який інший спосіб абсолютно заблокували б офіси та надовго залишили б цих людей у правовій невизначеності. Тому уряд працює над спеціальним законом, щоб регулювати це зверху вниз для всіх, – каже Марта Гурчинська, юрист Гельсінського фонду з прав людини.
Вона додає, що тимчасовий захист є одним із рішень. – Це, безумовно, була б відповідь на ситуацію. Однак на рівні національного законодавства Польща також може прийняти положення, які дозволяють усім особам, які втекли з України від початку конфлікту, легально перебувати в Польщі, наприклад, протягом шести або 12 місяців, і надати їм право працювати, без необхідності отримувати дозвіл на роботу в Польщі. Це дуже важливо, адже слід пам’ятати, що вони захочуть і будуть змушені працювати тут, і на цьому етапі вони мають виконати різні формальності, – зазначає вона. Адвокат нагадує, що у випадку з Білоруссю такі норми були прийняті, і люди, які приїхали до Польщі за гуманітарними візами, мали можливість працювати без подальших дозволів.
Тимчасовий захист, важливо, що буде далі
Ситуація показує, що є питання, над якими вже треба думати. Такими, як, наприклад, медичне страхування всіх осіб, які мають право на медичну допомогу на території Польщі, питання освіти, визнання професійної кваліфікації, визнання освіти, переведення тих студентів, яким довелося перервати навчання вдома та вступити до польських університетів.
– І це наступні кроки, про які потрібно пам’ятати, – каже вона. – Залежно від того, які нормативні акти будуть прийняті, ми будемо знати, як довго ці люди будуть захищені. Я не думаю, що це буде менше ніж за півроку, а можливо, і до трьох років, каже ЄС. Однак ми маємо задуматися, що робити далі. Є люди, які хочуть виїхати з Польщі в інші країни, можуть повідомити в посольство, дізнатися, які умови. Якщо вони хочуть подати заяви про захист у США чи Канаді, варто також перевірити, чи є реєстрація в Польщі перешкодою для переїзду до цих країн, – резюмує вона.
На це вказує і адвокат Малгожата Язьвінська. – Що важливо і що ми повинні пам’ятати, тимчасовий захист – тимчасовий. Це також не означає, що подібних адміністративних проваджень стане менше. Також будуть видаватися документи, ухвалюватимуться рішення. Полегшення буде в тому, що процедура буде більш неформальною. Форма тимчасового захисту, незалежно від того, називаємо ми її тимчасовим захистом чи ні, є, однак, вигідною тим, що забезпечує основні потреби і водночас дає можливість працювати. Тож можна припустити, що менш травмовані люди, які мають таку можливість, могли б відносно швидко вийти на польський ринок праці – додає вона. І наголошує, що проблема полягає в своєчасності та неможливості продовжити цю форму захисту на довший період часу, наприклад, коли людина оселяється в Польщі, має стабільну роботу, діти інтегруються. – Через деякий час знову постане питання, що робити далі. Тому, на мою думку, важливо, щоб це був тимчасовий захист, але з можливістю плавного переходу до іншої форми, наприклад, легалізації перебування для тих, хто пов’яже своє життя з Польщею, – додає меценат.
Текст польською на Prawo.pl
