Судова практика
Апеляційний суд може постановляти ухвали, які звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону
14 червня 2021 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 686/9636/18 залишила без задоволення касаційну скаргу судді, яка стверджувала, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу за межами своїх повноважень.
Ухвалою апеляційного суду доведено до відома голови та керівника апарату міськрайонного суду про порушення вимог закону суддею та працівниками апарату вказаного суду під час розгляду кримінального провадження з метою їх недопущення в майбутньому та вжиття з цього приводу відповідних заходів. Окрім цього, доведено до відома ВРП про вказані порушення вимог закону суддею з метою вирішення питання про притягнення судді до встановленої законом відповідальності.
Читати також: Порушення суддею принципу змагальності сторін є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності
У касаційній скарзі суддя стверджувала, що постановлена щодо неї ухвала не відповідає вимогам ст.ст. 370, 372 КПК та є незаконною, оскільки постановлена за межами повноважень суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд вказав, що за змістом ст.ст. 369, 418 КПК суд апеляційної інстанції будь-яке рішення приймає у формі ухвали, окрім випадку, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК, коли вказаним судом ухвалюється вирок. Тому, доводи касаційної скарги про відсутність в апеляційного суду процесуальних повноважень для постановлення зазначеної ухвали є необґрунтованими.
З системного та телеогічного (цільового) тлумачення норм, закріплених у п. 10 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК Верховний Суд вивів висновок про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.
Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених ст. 91 КПК, а також задля забезпечення кримінального провадження.
Таким чином можливе ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України.
Читати також: Проголошення судом після виходу з нарадчої кімнати лише вступної та резолютивної частин вироку є істотним порушенням вимог КПК
Згідно з приписами ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Перевірка викладених в ухвалі апеляційного суду фактів порушення вимог кримінального процесуального законодавства та вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді, відповідно до вимог ст. 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» належить до повноважень уповноваженого на це органу – ВРП.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з приписами ст.ст. 369, 418 КПК суд апеляційної інстанції за наявності відповідних підстав має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.
Підготував Леонід Лазебний
