Судова практика
Господарський позов може бути залишено без розгляду до закриття підготовчого провадження, якщо позивач не сплатив або не доплатив судовий збір
21 травня 2021 р. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/5120/20 залишив без задоволення касаційну скаргу ДП, конкретизувавши питання щодо можливості застосування норм процесуального права (ч.ч. 11, 13 ст. 176 і п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті.
ДП «Львіввугілля» звернулось до суду з позовом до ДП «Держвуглепостач» про стягнення заборгованості за договором поставки вугілля.
Читайте також: Не справляється судовий збір в разі оскарження додаткового судового рішення, а не рішення суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін апеляційним судом, позовну заяву залишено без розгляду з посиланням на положення ст.ст. 86, 164, 176, 226, 271, 275, 276 ГПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», застосовуючи які суди дійшли висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неусуненням у встановлений строк недоліків позовної заяви у частині несплати судового збору.
У касаційній скарзі ДП «Львіввугілля» наголошувало на тому, що суд першої інстанції, встановивши вже на стадії розгляду справи по суті обставину подання позовної заяви без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України, мав здійснити розгляд справи по суті, а судові витрати, пов`язані з розглядом справи, розподілити за результатами такого розгляду відповідно до ст. 129 ГПК. При цьому скаржник посилався на постанову Верховного Суду від 24 липня 2018 р. у справі № 916/3255/17.
Читайте також: Спір між фізичною особою, яка вважає себе власником частки в товаристві, і фізичною особою, яка володіє цією часткою, є корпоративним
Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у справі № 916/3255/17, оскільки у вказаній справі за позовними вимогами майнового та немайнового характеру судами встановлена недоплата судового збору за позовну вимогу майнового характеру та після постановлення ухвали судом про залишення позовної заяви з вказаних підстав (недоплата судового збору) без руху подання позивачем заяви про часткове залишення позовних вимог без розгляду. Водночас у справі, яка переглядалася суди, розглядаючи позовні вимоги майнового характеру, встановили відсутність доказів сплати судового збору ДП «Львіввугілля» та невчинення дій на виконання ухвали про усунення недоліків. Тобто у кожній із вказаних справ суди приймали рішення за різними встановленими обставинами.
При цьому Верховний Суд конкретизував питання щодо можливості застосування норм процесуального права (ч.ч. 11, 13 ст. 176 і п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України) на стадії підготовчого провадження або на стадії розгляду справи по суті.
Читайте також: Докази мають бути достатніми чи вірогідними: в чому логіка законодавця?
Згідно з ч.ч. 11, 13 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Зазначені процесуальні норми не містять жодних застережень щодо допустимості залишення позову без розгляду виключно до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у разі, якщо позивач не усунув недоліків оформлення позовної заяви, які полягають у несплаті або недоплаті судового збору.
Цими ж нормами процесуального закону керувався і суд першої інстанції, постановлячи на стадії розгляду справи по суті оскаржувану ухвалу про залишення позову ДП «Львіввугілля» без розгляду, з огляду на неусунення ним допущених недоліків у виді несплати судового збору, з чим погодився суд апеляційної інстанції, що у свою чергу, свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій відповідних норм процесуального права.
Підготував Леонід Лазебний
