Судова практика
Належними відповідачами у спорах про додатковий строк для прийняття спадщини є виключно спадкоємці, які її прийняли, або територіальна громада
Визначення додаткового строку для прийняття спадщини: особа, яка пропустила строк (попри заведення щодо неї спадкової справи чи видачу їй свідоцтва) є неналежним відповідачем. Належними відповідачами є виключно спадкоємці, які фактично прийняли спадщину, або територіальна громада.
9 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 766/20391/24 частково задовольнив касаційну скаргу позивачки на судові рішення, якими відмовлено в позові до її брата про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті їхнього батька.
Позивачка 2 серпня 2024 р. звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після батька, який помер 20 січня 2022 р. Отримавши відмову через пропуск строку, вона просила визнати його причину поважною, оскільки через окупацію та бойові дії не мала можливості звернутися вчасно.
Суди відмовили в позові, оскільки позивачка не довела поважності пропуску строку. Вона знала про смерть спадкодавця і після виїзду з окупації у вересні 2022 р. мала можливість звернутися до нотаріуса, зокрема з урахуванням зупинення строків за постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Позивачка не залучила як співвідповідача іншу спадкоємицю за заповітом (онуку), яка подала заяву за згодою іншого спадкоємця.
Касаційну скаргу позивачка мотивувала тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, надавши пріоритет підзаконному акту перед нормами ЦК, застосували непередбачене законом зупинення строку, не дали належної оцінки неможливості заявити про свої права через окупацію.
Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій.
Суд підтвердив правову позицію, що строк для прийняття спадщини (6 місяців) за своєю юридичною природою є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК). Його сплив припиняє право на прийняття спадщини. Кабінет Міністрів не має повноважень змінювати або встановлювати інші правила обчислення строків, ніж ті, що визначені ЦК. Пункт 3 постанови № 164 прямо суперечив ст.ст. 1270, 1272 ЦК, а тому не підлягав застосуванню (постанови ВС від 25 січня 2023 р. у справі № 676/47/21 та від 22 жовтня 2025 р. у справі № 700/468/24).
Верховний Суд наголосив, що відповідачами у спорах про додатковий строк для прийняття спадщини є лише спадкоємці, які її прийняли, або територіальна громада. Позов до особи, яка пропустила строк і юридично не прийняла спадщину (до брата позивачки), означає розгляд справи за неналежного суб’єктного складу.
Суд роз’яснив правила обчислення строків (ст. 253 ЦК). Перебіг шестимісячного строку починається з наступного дня після смерті спадкодавця. Пункт 3 постанови № 164 не застосовується.
Тому заява брата від 22 липня 2022 р. подана з пропуском строку на 1 день. Відповідно, він не мав права давати згоду на прийняття спадщини онуці, а самі по собі факти видачі нотаріусом свідоцтва чи заведення справи не роблять його належним відповідачем.
Суди попередніх інстанцій не з’ясували, чи проживала дружина, яка померла пізніше спадкодавця, або інші спадкоємці першої черги зі спадкодавцем на момент його смерті та чи прийняли вони спадщину (ч. 3 ст. 1268 ЦК). Також суди не встановили правонаступників померлої дружини. Без цих даних висновок про склад відповідачів та відмову в позові Верховний Суд визнав передчасними, касаційну скаргу задовольнив частково, судові рішення скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
