Connect with us

Судова практика

Не виконав те, чого не мав виконувати, – відшкодовуй збитки

Опубліковано

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що оформлення «необхідних документів для експорту» не слід ототожнювати із поняттям «здійснення маркування товару».

2 травня 2018 р. Верховний Суд своєю постановою у справі № 908/2349/16 скасував рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду в частині стягнення грошових коштів за завдані відповідачем збитки.

Між ТОВ «Д» (позивач) та ТОВ «А» (відповідач) укладено договір поставки товару та договір доручення.

Відповідно до договору доручення ТОВ «А» зобов’язувався відправити товар виробництва ТОВ «Д» до підприємства Латвії, з яким у ТОВ «Д» уклав контракт про поставку власної виготовленої продукції.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача 110108,47 грн. збитків, 9976,72 грн інфляційних втрат, 2724,05 грн 3% річних внаслідок неналежного виконання ТОВ «А» договору доручення.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін в апеляційним судом, часткове задоволено позовні вимоги, стягнено з відповідача 110108,47 грн збитків, 1651,63 грн судового збору, 3600,00 грн витрат на оплату правової допомоги адвоката.

Рішення вмотивовано тим, що ТОВ «А» не здійснив маркування товару, чим в подальшому завдав збитків позивачу, оскільки товар не пройшов митний контроль.

Верховний Суд визнав висновки судів першої та апеляційної інстанцій хибними та постановленими без вивчення усіх обставин справи.

Судом касаційної інстанції зазначено, що у відповідності до ст. 1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.

Договором доручення здійснення маркування товару позивач (довіритель) не визначив як конкретну дію, яку повинен був вчинити відповідач (повірений) .

Верховний Суд зазначив, що поняття “оформлення інших необхідних документів для експорту” не слід ототожнювати із поняттям “здійснення маркування товару”, оскільки, під “маркуванням” розуміється нанесення на упакування чи товар певного тексту, умовного позначення, малюнку, штрихового коду тощо, натомість під “оформленням документів” слід розуміти готування, виготовлення певного документа з використанням необхідних реквізитів.

Оскільки позивачем у договорі доручення не було конкретно визначено дії щодо маркування товару, у відповідача не виникало зобов’язання до виконання такої дії. Всі інші дії щодо оформлення документів та відправлення товару відповідачем виконано в повному обсязі.

Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та відмовив в задоволені позову.

Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →
Натисніть, щоб прокоментувати

You must be logged in to post a comment Login

Leave a Reply

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.