Судова практика
Неможливість виконання ухвали суду про проведення вилучення тахокарти з тахографа у кримінальному провадженні не утворює порушення права на захист
4 грудня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 346/3020/21 відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого, який стверджував про порушення права на захист.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що з метою спростування перевищення ним як водієм обмеження швидкості руху, захисник в місцевому суді заявив клопотання про необхідність проведення огляду тягача для виявлення та вилучення тахографа, оскільки цей прилад не був предметом експертних досліджень під час досудового розслідування.
Ухвалами місцевого суду задоволено клопотання захисника та в порядку ч. 3 ст. 333 КПК надано доручення слідчому органу досудового розслідування провести огляд вказаного тягача з метою виявлення та вилучення тахографа, а також доручено цьому ж органу вилучити диск (тахокарту) з тахографа із залученням понятих та спеціаліста. Однак, вказаним органом досудового розслідування надано відповідь про неможливість виконання ухвали у зв’язку з відсутністю відповідного закладу в області, який би міг провести вилучення тахокарти з тахографа.
На думку засудженого після цього місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що ним вжито всіх можливих заходів щодо дослідження вказаного диску (тахокарти) з тахографа, оскільки відповідне доручення органом досудового розслідування не виконано.
Вважав, що можливість дослідження тахокарти не обмежується лише територією, а недослідження вказаного речового доказу вплинуло на обсяг обвинувачення та призвело до порушення права на захист.
Верховний Суд визнав неспроможними доводи касаційної скарги засудженого про порушення судами обох інстанцій його права на захист через те, що цими судами не досліджено фактичні дані, що містяться у тахографі, який фіксував швидкість керованого ним транспортного засобу, що, на думку сторони захисту, не могла бути вище 90 км/год, оскільки у автопоїзді стояв обмежувач швидкості, тому, на переконання касатора, фактичні дані висновку судової інженерно-транспортної експертизи, згідно з якими швидкість керованого засудженим транспортного засобу складала 101 км/год, є помилковими, а інкриміновані йому судами порушення ПДР не доведені.
Як убачається з матеріалів судової справи і технічного звукозапису судових засідань, місцевий суд приділив значну увагу розгляду клопотання сторони захисту щодо дослідження фактичних даних тахографа, зокрема цей суд постановляв ухвали, якими задовольнив клопотання захисника, та в порядку ч. 3 ст. 333 КПК надав доручення слідчому органу досудового розслідування в області провести огляд вказаного тягача з метою виявлення і вилучення тахографа, а також доручив цьому ж органу вилучити диск (тахокарту) з тахографа із залученням понятих та спеціаліста.
Однак, у зв’язку з отриманням судом листа органу досудового розслідування про неможливість виконання ухвали через значний проміжок часу, місцевий суд з метою дотримання розумних строків дійшов обґрунтованого висновку про можливість ухвалення вироку стосовно фігуранта на підставі сукупності інших наявних у кримінальному провадженні доказів, зокрема і фактичних даних висновку судової інженерно-транспортної експертизи, у належності, допустимості та достовірності яких, за висновком Верховного Суду, немає сумніву.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
