Судова практика
Неотримання заявником поштової кореспонденції з ухвалою, надісланої судом за його адресою, не є поважною причиною невиконання ухвали
11 червня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-6236/11 залишив без задоволення касаційну скаргу заявниці, яка не отримала тричі надісланої їй ухвали суду.
Особа звернулася до суду зі скаргою про скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження.
Суд першої інстанції залишив скаргу без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Читайте також: Боржник під час примусового виконання судового рішення не може пред’являти позов про зняття арешту з майна
У зв`язку з неусуненням недоліків скарги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, повернув скаргу заявниці.
У касаційній скарзі заявниця зазначала, що вона не отримувала копії ухвали суду, а тому не мала можливості усунути недоліки заяви. У матеріалах справи відсутні докази про отримання нею ухвали про залишення її скарги без руху та про розгляд відповідного процесуального питання.
Верховний Суд вказав, що суд першої інстанції виконав передбачений ст. 121 ЦПК України обов’язок щодо повідомлення заявниці про залишення її скарги без руху та надання строку для усунення недоліків.
За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування позивача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. В іншому разі судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Читайте також: Рішення загальних зборів товариства можуть бути визнані недійсними у разі порушення процедури повідомлення учасника про їх проведення
За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом із бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня надходження листа до об’єкта поштового зв’язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв’язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Читайте також: Чи вигідно для позивача прийняття заочного рішення в цивільному процесі?
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 р. у справі № 921/6/18).
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв’язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об’єктивними причинами, а суб’єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 р. у справі № 2-4159/12.
Верховний Суд вирішив, що суд першої інстанції повернув скаргу заявниці цілком обґрунтовано, адже вжив достатніх заходів для вручення копії ухвали про залишення скарги без руху, передбачених нормами ЦПК України, а саме – тричі надсилав засобами поштового зв’язку на адресу заявниці, яку вона вказала у свої скарзі.
Підготував Леонід Лазебний
