Судова практика
Неприведення КПК у відповідність до рішення Конституційного Суду не є підставою для застосування скасованих таким рішенням норм
2 вересня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 398/212/17 скасував рішення суду апеляційної інстанції, яким було порушено право обвинуваченого на апеляційне оскарження.
Місцевий суд своєю ухвалою продовжив дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на 60 днів.
Суддя апеляційного суду відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вказану ухвалу суду першої інстанції у зв’язку з тим, що ч. 2 ст. 392 КПК не приведено законодавцем у відповідність до Конституції України на підставі рішення КСУ від 13 червня 2019 р. № 4-р/2019 про визнання неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК, і вона залишається чинною у редакції, якою встановлено обмеження на апеляційне оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до ухвалення судового рішення по суті, тобто через відсутність процесуально визначеного порядку розгляду зазначеної категорії проваджень.
У касаційній скарзі обвинувачений зазначав, що рішення суду про відмову у відкритті провадження істотно порушує його право на апеляційне оскарження, визначене ст. 55 Конституції України, ст. 24 КПК та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд вказав, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого, суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов до висновку, що скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
13 червня 2019 р. КСУ у справі № 4-р/2019 визнав неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання особи під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення скасовано обмеження на окреме оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції.
Оскільки норма про обмеження окремого оскарження ухвал про продовження строку тримання особи під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, була визнана неконституційною, апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.
Не приведена законодавцем ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність до Конституції України, необхідність чого встановлено рішенням КСУ від 13 червня 2019 р. № 4-р/2019, не є підставою для обмеження права на оскарження судового рішення.
Отже, Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
